Квіти для Елджернона

15 липня

Я щораз відкладаю візит до своєї матері. Я хочу з нею побачитися й не хочу. Принаймні раніше, аніж знатиму точно, що зі мною буде, така зустріч не має сенсу.

Елджернон більше не хоче бігати в лабіринті. Схоже, він утратив будь-яку мотивацію. Я прийшов подивитись на нього, й цього разу Штраус теж був там. І він, і Немур здавалися стурбованими, дивлячись, як Берт годує його силоміць. Було дивно бачити, що цей маленький білий клубочок прив’язаний до столу, й Берт пропихає йому їжу в горло за допомогою піпетки.

Якщо так триватиме далі, то їм доведеться годувати його ін’єкціями. Дивлячись, як Елджернон пручається, намагаючись визволитися зі своїх тонких стрічок цього полудня, я відчув їх на власних руках і ногах. Я почав задихатися й мусив вибігти з лабораторії на свіже повітря. Я доклав усіх зусиль, щоб перестати ототожнювати себе з ним. Я пішов до бару Мюррея й трохи там випив. Потім зателефонував Фей, і ми з нею обійшли кілька шинків. Фей роздратована тим, що я перестав ходити з нею на танці, й учора ввечері вона розгнівалася на мене й пішла з дому сама. Вона не має найменшого уявлення про мою роботу й зовсім не цікавиться нею, а коли я намагаюся розповісти їй про те, що я роблю, не приховує нудьги. Вона не хоче нічого слухати, і я не можу її звинувачувати. Вона зацікавлена лише в трьох речах, наскільки я бачу: в танцях, живописі та сексі. І єдине, що нас об’єднує, — це секс. Я роблю дурницю, намагаючись зацікавити її своєю працею. Тому вона ходить на танці без мене. Вона розповіла мені, як уночі їй наснився сон, що вона увійшла до мого помешкання й підпалила всі мої книжки та записи, а тоді ми пішли в танець навколо вогню. Я мушу пильнувати за нею. Вона починає претендувати на мої речі. Сьогодні ввечері я звернув увагу на те, що моє помешкання починає бути схожим на її оселю — у ньому став панувати такий самий безлад. Мені треба менше пити.