Неможливо шкодувати про майбутнє
Вчіться на останніх бажаннях ченців.
Наприкінці доби Едо (1603—1868) у місті Хаката на західному острові Кюсю жив відомий чернець і наставник Сенґай.
Перед смертю учні зібралися разом, щоб почути його останні бажання: «Я не відійду зі смертю», — мовив Сенґай, прагнучи пояснити, що не хоче помирати. Звісно ж, подібні слова не можуть бути останнім бажанням дзенського майстра, тому його учні підійшли ще ближче й перепитали наставника.
— Я все одно не відійду зі смертю, — відказав Сенґай.
Навіть цей славетний священник, який в 11 років став послушником і присвятив себе духовній практиці дзен решти відміряних йому вісімдесят вісім років, та який вочевидь досягнув просвітлення відчував прихильність до цього світу.
Ми всі без винятку помремо: така вже наша людська доля. Нам це відомо, але перед обличчям смерті ми все одно хапаємося за життя. Коли мені доведеться стрітися з власною кончиною, я намагатимуся відпустити всі прихильності. Мені хочеться покинути цей світ з думкою, що я прожив гідне життя.
Сподіваюся втілити собою дзенську концепцію, згідно з якою наш спосіб життя повинен відповідати нашому мисленню і ми повинні прагнути досягти всього, на що здатні.
П’ятихвилинний «дзадзен у ліжку»
Час перезавантажити думки.
У всіх бувають ночі, коли ми неспроможні побороти переживання, не можемо заснути, бо нам дошкуляють неприємні думки або мучать тривоги.
Це — ідеальний час для практики дзадзен.
Тиха медитативна практика вивільняє в мозок нейромедіатор серотонін, який виконує функцію заспокійливого і є дієвим засобом у боротьбі з депресією. Дзадзен має лікувальну дію, адже сприяє виділенню в мозок серотоніну без уживання ліків.
Щойно мозок заспокоїться, кров’яний тиск поступово зменшиться і покращиться кровотік. Так тепло пошириться всім тілом.
Коли у вас ясні думки й зігріте тіло, вам автоматично захочеться спати.
Лягаючи спати, відпустіть усе, що трапилося з вами від моменту пробудження, і подякуйте за прожитий день.
Наступного ранку ви прокинетеся сповненим сил. Не нехтуйте користю п’ятихвилинного дзадзену перед сном.
Це дасть плоди
Не женіться за хмарами: вам їх ніколи не спіймати.
Розповім вам історію про погоню за хмарами й про те, як вони тануть.
Уявімо, що спекотного літнього дня ви працюєте в полі. На небі немає жодної хмаринки, щоб сховати пекуче сонце, і ви змушені терпіти цю спеку. Раптом дивитесь у небо і десь удалині помічаєте клаптик білої імли.
«Тінь від цієї хмари точно принесе прохолоду. От якби ж вона швидше сюди прилетіла», — думаєте ви й навіть розмірковуєте над тим, щоб відпочити, поки хмара не заступить сонце.
Та насправді ця хмара може так ніколи й не прилетіти, щоб прикрити вас від сонця. День так і закінчиться, поки ви перепочиваєте від роботи в очікуванні тіні.
Замість того щоб оглядатися на хмару, беріться до справи, яку необхідно зробити. Якщо працюєте сумлінно, спека вам не дошкулятиме. Ви навіть не помітите, коли надійде хмара і принесе з собою освіжувальну прохолоду.
Моя історія стосується не тільки хмар, а й самої долі й удачі. Немає сенсу заздрити іншим через те, що їм подарували трішки везіння. Та й від скарг про те, що можливостей немає, користі ніякої. Просто сумлінно працюйте над тим, що повинні зробити сьогодні, й успіх неодмінно стрінеться вам на шляху. Частина друга. 30 способів наповнити життя впевненістю та мужністю
Спробуйте змінити свої погляди