Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

7. Приготуйте горнятко смачної кави

Щастя в тому, щоб не поспішати

Шкодуючи зусиль, ми позбавляємо себе насолод життя.

Що ви робите, коли хочеться випити чашку кави? Якщо ви вдома — достатньо просто увімкнути кавоварку. Якщо ж ні, купуєте дешеве горнятко кави. І те, й інше — цілком звична справа.

Та спробуйте уявити інший сценарій.

Спершу ви йдете до лісу й збираєте там дрова. Потім розпалюєте вогнище й кип’ятите воду. Поки мелете кавові зерна, зводите до неба очі та промовляєте: «Який же сьогодні прекрасний день!»

Приготована в такий спосіб кава смакує набагато краще за напій з кавомашини. А все тому, що кожний крок був утілений у життя: збирання дров, розпалювання вогню, подрібнення зерен... У цих процесах немає ні крихти стороннього. Це те, що я називаю життям.

Життя потребує часу й зусиль. Іншими словами, коли ми їх шкодуємо, то тим самим позбавляємо себе життєвих насолод.

Час від часу скуштуйте зворотний бік комфорту.

8. Старанно підносьте ручку до паперу

Почерк видає ваше справжнє «Я»

Зазирніть усередину.

Дзенські монахи завжди захоплювалися каліграфією й живописом.

То ж яку роль відіграють каліграфія й живопис у дзенській практиці? Ми не прагнемо лишити по собі твір нев’янучої цінності й не намагаємося звеличити свої навички та вміння, це радше спроба виразити себе завдяки мистецтву.

От, наприклад, каліграфія відомого дзенського монаха Іккю славиться невимовною глибиною. Те саме стосується пейзажів японського ченця Сессю, у яких розмиті хвилі туші несуть його істинний дух.

Можна сказати, що їхня каліграфія й малюнки — це їхня справжня сутність.

Практика каліграфії та живопису — це спосіб з’єднатися зі своїм внутрішнім світом. Ми відпускаємо всі тривоги та сум’яття й дозволяємо пензлю просто рухатися по паперу.

Коли пишете й малюєте, не забувайте про старанність й акуратність — не для того, щоб вразити інших, а щоб уважно роздивитися свій внутрішній світ.

Ваше істинне «Я» видасть себе в однісінькому рядочку чи навіть букві.

9. Спробуйте говорити голосно

Спосіб підштовхнути себе до дій

Говоріть животом і будіть мозок.

Вам колись доводилося чути, як дзенський монах читає сутри?

Коли він голосно читає сутру як підношення, його голос резонує у приміщенні храму. А коли їх читають кілька монахів, складається враження, що сила їхніх голосів відбивається від самої землі.

Чому ж вони так палко виспівують?

На це є вагома причина.

Коли ви говорите голосно, власне, це й так зрозуміло, ваш голос лине чітко й виразно. Ба більше, цим ви стимулюєте й активізуєте мозок. Монахи прокидаються рано і спершу читають сутри, щоб пробудити мозок.

Для того щоб читати сутри голосно, необхідно зайняти правильну позу й дихати животом. Оперні співаки також використовують цю техніку. Вона дуже корисна для організму. Тому й не дивно, чому ченці читають сутри так голосно.

Раз на день спробуйте мовити щось гучно, навіть якщо це просте й щире ранкове вітання. Вас, імовірно, здивує, наскільки це приємно.