Йдеться про компроміс
Якщо бачити лише чорне та біле, губиться краса сірого.
Буддизм — надзвичайно «терпима» релігія.
Буддисти не ділять усе на чорне та біле. Деякі речі білі, деякі чорні, а між ними є різноманітні відтінки сірого. У серці буддизму — неупереджений дух, це тісно пов’язано з тим, як релігія укорінилася в Японії.
Із давніх-давен у Японії сповідували синто[6], та одного разу сюди з Китаю «прийшло» буддійське вчення. Замість того щоб протиставляти синто буддизмові, японці вирішили, що ці дві релігії можуть співіснувати.
Згідно з концепцією «гонджі суіджаку», боги синто є проявом буддійських божеств, котрі утворюють єдине ціле. Це втілення божества зветься «ґонґен», саме йому поклоняються в місцевих синтоїстських храмах.
На перший погляд може здатися, що подібне вірування ні до чого не зобов’язує, але саме воно є відмінним прикладом японської мудрості. Це компромісний спосіб змусити дві сторони мирно співіснувати.
Не треба ділити все на «правильне» та «неправильно», чорне чи біле.
Замість того щоб примикати на той чи на інший бік, доцільно пошукати компроміс; це — найкращий вихід.
У ненависті та любові однакова природа
Найкращий спосіб уникнути прихильності чи відрази.
Стосунки на роботі часто складаються непросто. Хтось скаже: «У всьому винний мій підлеглий» або «Якби ж у мене був інший керівник…» Нам здається, що нам жилося б краще, якби ми ніколи не стріли деяких наших колег, та якщо це люди, з котрими доводиться працювати, нічого іншого не залишається.
Про міжособистісні конфлікти можна говорити нескінченно.
Мусо Сосекі, відомий як «засновник дзенських садів», якось мовив от що: «Найбільшим благом дзен-буддизму є: під час життєвих злетів та падінь не захистити від прикрощів або ж прибільшити радість, а скерувати людей на шлях істини, де немає ані злетів, ані падінь». Це означає, що поминальна служба по затятому ворогові або зізнання у скоєному може перетворити погану справу на добру.
Іншими словами, у горя і щастя сутність однакова. Ненависть та любов нічим, власне, не відрізняються.
То що ж є їхньою природою? Якщо коротко, це ваш розум. Те, чому ми надаємо перевагу, прихильність та відраза — усе продукт наших думок. У дзен-буддизмі кажуть: «Після досягнення просвітлення немає ні прихильності, ні відрази». Коли ми бачимо речі такими, якими вони є, наші пристрасті зникають.
«Не звертайте уваги» —
ще одна буддійська мудрість
«Непохитний навіть перед вісьмома вітрами».
Слова важливі.
Та ще важливіше — не піддаватись їхньому впливові.
На роботі чи у повсякденному житті бувають миті, коли ранять звернені до нас слова. Навіть якщо інший намагається підбадьорити, людині, до якої звертаються, ці слова можуть видатися жорстокими й грубими. Єдине образливе чи просто необережне слово від колеги може поранити сильніше, ніж меч.
Але негативні коментарі треба швидко забувати. Цього можна досягти завдяки вмінню «не звертати уваги».
Кажуть, що розум дзен «непохитний навіть перед вісьмома вітрами». Ми прагнемо залишатися незворушними незалежно від обставин, — ба більше, не втрачаємо спокою і почуття гумору.
Звільніться від прихильностей. І не чіпляйтеся за слова. Навіть якщо відчуваєте у стосунках напругу, не прив’язуйтеся до слів, спробуйте тримати їх на відстані.
Це і є мудрістю Будди.
Для того щоб жити вільно, мусимо звільнити наш розум.