Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

16. Спробуйте ходити босоніж

Як не хворіти

Чому монахи ходять босоніж.

Ченці ходять босоніж 365 днів на рік. Наше вбрання пошите з дуже простої тканини. Навіть посеред зими ми одягаємося так само.

Спершу послушникові може бути неабияк складно, та після призвичаєння цей спосіб життя додає сил. Оскільки він природним шляхом зміцнює організм, ченці рідко хворіють. І хоча людина мого віку взимку ходитиме найімовірніше у шкарпетках, неможливо порівняти теплі ноги з насолодою ходити босоніж.

Саме тому, йдучи надвір, я обов’язково одягаю сандалі на ремінцях.

Вони також дуже корисні для здоров’я.

А все завдяки тому, що між великим та другим пальцями є різні больові точки, пов’язані з внутрішніми органами та мозком. Якщо користуватися шльопанцями, ремінець на взутті стимулюватиме ці точки, що є своєрідним масажем під час ходьби.

Ходіть босоніж удома, а коли збираєтеся на вулицю, одягайте сандалі на ремінцях.

Спробуйте робити це у вихідні.

17. Видихайте глибоко

Як позбутися негативних емоцій

Поліпшіть дихання, і ваше мислення також поліпшиться.

В японському слові «кокю», тобто дихання, ієрогліф «видих» передує ієрогліфу «вдих». Це означає, що людина спершу видихає, а вже потім вдихає.

Переведіть увагу на точку нижче пупка — енергетичний центр танден — і зробіть повільний видих. Щойно ви зробите глибокий видих, груди самі наповняться повітрям. Розслабте дихання, нехай видих змінює вдих. Оскільки цей процес повторюється, ви починаєте заспокоюватися. Тіло стає урівноваженішим і спокійнішим.

Якщо простіше, то дихання допоможе вам звільнитися від занепокоєння.

Грудне дихання неможливо контролювати. Воно породжує нетерпимість і починає ще більше пришвидшуватися. Вас несе по спіралі дратівливості та гніву.

Щойно вас підхоплює вихор негативних емоцій, як-от злість чи тривога, відразу переведіть увагу на черевне дихання.

Невдовзі ви відчуєте, як спадає напруження і яснішають думки.

18. Посидьте у дзадзен

Користь від сидіння й роздумів

Люди не здатні до глибоких міркувань під час руху.

Під час навчання практики дзен найважливішу роль відіграє дзадзен. Без медитативної практики дзадзен і мови бути не може про дзен. Ми починаємо з дзадзен і дзадзен закінчуємо. Це, власне, і є дзен.

Слово «дзен» походить від санскритського слова «дх’яна», що означає «тихе споглядання».

А процес розмірковування виникає під час сидіння у тиші. Люди не здатні розмірковувати над чимось під час руху. У нас лише один розум, і, коли він зосереджений на русі, його важко залучити до глибокого осмислення.

Навіть якщо спробувати поміркувати над чимось під час прогулянки, думки зрештою зведуться до чогось практичнішого, як-от справи на роботі чи що приготувати на вечерю. Осмислити абсолютну істину світу або сенс життя під час руху навряд чи вдасться.

Для практики дзадзен ми займаємо відповідну позицію, потім переводимо увагу на дихання і врешті-решт заспокоюємо думки. Впоравшись із цими трьома кроками, розпочинаємо медитативну практику.

Спробуйте практикувати дзадзен: звільніть розум і дозвольте думкам приходити і йти собі далі.