Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

22. Дихайте повільно

П’ятихвилинний «дзадзен у кріслі» під час обідньої перерви

Щоб угамувати думки, спершу вирівняйтесь і заспокойте дихання.

Сидячи за столом, ви неминуче починаєте сутулитись і горбитися. Оскільки це положення є неприродним для тіла, ви втрачаєте концентрацію, дратуєтеся через дрібниці та втомлюєтеся.

Саме тому в мене є для вас духовна практика. Протягом п’яти хвилин під час обідньої перерви спробуйте практикувати дзадзен, сидячи на своєму стільці.

Головна мета дзадзен — гармонізувати вашу поставу, дихання й розум.

Спершу вирівняйтеся: голова та куприк повинні бути на одній лінії. Якщо поглянути збоку, ваш хребет мусить бути вигнутий як S-подібна крива, а між головою та куприком утворюється пряма.

Потім переведіть увагу на дихання. У стресових умовах на роботі ви можете вдихати сім чи вісім разів на хвилину. Зосередившись на диханні, ви цілком природно можете зменшити кількість вдихів до трьох-чотирьох на хвилину.

Щойно це вдасться зробити, розум сам заспокоїться.

Така практика спроможна підживити вашу голову й серце. Усе, що потрібно, — п’ятихвилинний «дзадзен у кріслі» протягом обідньої перерви.

23. Складіть руки

Заспокойте роздратований розум

Значення «ґашо»: ліва рука — це ви, права — інші.

Бувають часи, коли ми складаємо руки й тихо молимося за когось або ж над чимось розмірковуємо. Раджу знаходити на це час не тільки тоді, коли ви приходите до могили чи святині, а й у звичайному житті.

Що таке «ґашо»? Права рука — будь-хто інший, окрім вас. Це може бути Будда, Господь, близька вам людина. Ліва ріка — це ви. «Ґашо» означає поєднання цих двох складових. Це прояв поваги до того, хто поруч із вами — приношення смирення.

Складаючи руки, ми посилюємо відчуття вдячності. Це закриває всі дороги суперечкам. Ви не можете на когось нападати, коли ваші руки складені, хіба не так? Слова пробачення, вимовлені зі складеними руками, заспокоюють злість і роздратування. Саме це означає «ґашо».

Спробуйте створити вдома місце, де ви зможете скласти руки разом. То не мусить бути вівтар чи місце поклоніння — це може бути опора чи закуток, де висітиме амулет або талісман, — місце, у якому ви можете звернутися з проханням і скласти руки. Як не дивно, ця коротенька практика неабияк заспокоює душу.

24. Знайдіть час побути на самоті

Перший крок до простого життя у стилі дзен

Переваги «усамітнення в місті».

«Будиночок у горах» — спосіб життя, що ідеалізували японці. Його вважають найпривабливішим й іноді використовують, щоб зобразити життя, відокремлене від решти світу. Відомі ченці Сайґьо та Рьокан жили саме так — по-самітницьки.

Читати під спів пташок і шум води. Насолоджуватися саке, вдивляючись у відображення місяця у склянці. Спілкуватися з природою. Жити з вільним розумом, сприймати речі такими, якими вони є. Саме цей спосіб життя почали ідеалізувати.

Як написав у тринадцятому століття поет і чернець Камо-­но Тьомей у творі «Ходзьокі», будинок у горах — це усамітнене життя посеред гір. За переконаннями дзенських монахів, таке місце — ідеальне для духовної практики.

І хоча, як доводить реальність, це може бути досить складним, ми все одно прагнемо духу усамітнення.

Перенісши концепцію гірського житла в сучасний світ, у гамір і метушню міста, чернець та відомий майстер чайної церемонії Сен-но Рікю вигадав ось такий вислів: «Усамітнення в місті». Це пояснює, чому чайні будинки завжди розташовані поодаль від головної будівлі.

Практикуйте концепцію «усамітнення в місті».

Місце, де ви можете відокремитися від інших, де можете побути на самоті. Місце на природі, де ваш мозок знову стане вільним. Кілька хвилин усамітнення спроможні освітити дорогу вперед.