Час побути з власними думками
Даю вам приклад: «Усе народжується з небуття», — дзенський вислів для звільнення від прихильностей.
Раніше в кожному японському будинкові була в стіні ніша — «токонома».
Токоному прикрашав сувій з паперу чи шовку, і, перебуваючи вдома, господарі мали змогу над ним поміркувати. Незалежно від того, чи це був улюблений живопис, чи каліграфічно виведений керівний принцип, токонома відображала внутрішній світ та спосіб життя господарів оселі.
Прикрасьте свій дім каліграфічним написом — це може бути надихальний вислів, цитата людини, якою ви захоплюєтесь, або ж щось інше, що спонукає вас до самоспоглядання. Вам не потрібна ніша, стіна у вітальні — саме те, що треба. Та й наскільки майстерно буде виведений напис, значення не має також.
Розглядаючи написане, ви звільняєте час і простір для спокійного споглядання.
Якщо не знаєте, які слова обрати, пропоную ці:
«Небуття таїть у собі безмежний потенціал».
Це означає, що у цей світ ми приходимо, не маючи нічого. Та незважаючи на це, кожний з нас має всередині безмежний потенціал.
Саме тому немає чого боятися. Немає про що хвилюватись. І це правда.
Купуйте тільки те, що потрібно
Як губиться сутність речей.
Серед храмів Кіото сад каменів при монастирі Рьоан-дзі, а також сад біля храму Дайсен-дзі є зразковими прикладами дзенських садів.
Обидва — сади так званого сухого пейзажу, адже ці красиві ландшафти не містять ані ставків, ані струмків, ані жодних інших водних об’єктів.
Суть у тому, що навіть без води вас у такому саду не полишає відчуття, що тут протікає гірський струмок.
Зобразіть в уяві місцевість з водним об’єктом і зостаньтеся там подумки.
Ці сади є точним відображенням наших думок, випущених на волю.
Щоб передати текучість, не завжди потрібна вода. Відкиньте усе зайве і створіть сад з підручних засобів. Навіть якщо у вас лише одна річ, завдяки уяві та винахідливості можна знайти низку способів, як її використати.
Купуючи щось у повсякденному житті, перш ніж придбати нове, помізкуйте чи воно вам справді потрібне і ще раз погляньте на те, що вже маєте.
Придбання великої кількості речей — це не свобода.
Що дійсно важливо, то це оволодівати майстерністю вільно використовувати речі.
Так і розум стане яснішим
Різниця між простотою та ощадливістю.
Зв’язок між розумом і тілом подібний до зв’язку між куркою та яйцем.
Якщо ви розвиваєте у собі чітке мислення, ваше тіло теж цілком природно позбудеться усього зайвого. І навпаки, коли ви стежите за харчуванням і загартовуєте тіло, ваш розум також стає здоровішим та сильнішим.
Це саме стосується і зв’язку між думками та фізичним простором. Якщо хочете краще зрозуміти свій внутрішній світ, облаштовуючи власне помешкання, пам’ятайте про поміркованість.
Стиль життя, де панує простота, — прекрасний. Це і є дух дзен-буддизму.
Простота — це відкидання усього, що не дає користі. Визначте, наскільки необхідною є та чи інша річ, і якщо вже без неї дійсно не обійтися, добряче про неї дбайте. Простота відрізняється від ощадливості, адже бути ощадливим — це жити, задовольняючись речами низької якості. Говорячи про якість, я маю на увазі не лише грошову вартість, а й глибину почуттів до тієї чи іншої речі.
«Просте життя» — це, наприклад, щодня пити каву з горнятка, яке вам справді подобається, яке ви дійсно бережете і користуєтеся ним протягом тривалого часу. Купуйте лише високоякісні речі, що вам справді знадобляться. Жити просто — це фундаментальна практика, яка вигострює розум.