Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

28. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні

Неможливо шкодувати про майбутнє

Вчіться на останніх бажаннях ченців.

Наприкінці доби Едо (1603—1868) у місті Хаката на західному острові Кюсю жив відомий чернець і наставник Сенґай.

Перед смертю учні зібралися разом, щоб почути його останні бажання: «Я не відійду зі смертю», — мовив Сенґай, прагнучи пояснити, що не хоче помирати. Звісно ж, подібні слова не можуть бути останнім бажанням дзенського майстра, тому його учні підійшли ще ближче й перепитали наставника.

— Я все одно не відійду зі смертю, — відказав Сенґай.

Навіть цей славетний священник, який в 11 років став послушником і присвятив себе духовній практиці дзен решти відміряних йому вісімдесят вісім років, та який вочевидь досягнув просвітлення відчував прихильність до цього світу.

Ми всі без винятку помремо: така вже наша людська доля. Нам це відомо, але перед обличчям смерті ми все одно хапаємося за життя. Коли мені доведеться стрітися з власною кончиною, я намагатимуся відпустити всі прихильності. Мені хочеться покинути цей світ з думкою, що я прожив гідне життя.

Сподіваюся втілити собою дзенську концепцію, згідно з якою наш спосіб життя повинен відповідати нашому мисленню і ми повинні прагнути досягти всього, на що здатні.