Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

55. Будьте активними

Станьте ближчими до землі

Деякі речі починаєш цінувати, лишень коли зробиш їх власноруч.

У дзен-буддизмі є вислів: «Відчуйте на собі і спеку, й холод». Тобто, як би ви не намагалися пояснити прохолоду чи тепло, скажімо, води, ви не дізнаєтеся цього, поки самі її не торкнетеся. Йдеться про важливість власного досвіду.

Після землетрусу 2004 року, який стався у префектурі Ніїґата, японська телеведуча Мійоко Омомо завітала до свого рідного міста й почала розмірковувати над тим, як саме може допомогти подолати наслідки стихії. Оскільки Мійоко народилась у сім’ї селян, вона вирішила винайняти ділянку землі та почати самостійно вирощувати рис. Упродовж тижня працювала в Токіо, а у вихідні поверталася до рідного міста й порядкувала в полі. Вона самостійно виконувала всю роботу: від прополювання до збирання урожаю, не боячись забруднити руки землею.

Чув, як Мійоко розповідала про свій досвід у радіопередачі: «Ще ніколи мені не щастило куштувати настільки смачний рис. Я ніби побачила у кожній зернині обличчя богині милосердя Каннон».

Ця жінка змогла оцінити значення рису, який виростила та зібрала завдяки власній важкій праці. Мійоко в буквальному сенсі стала ближчою до землі.

Є речі, які починаєш цінувати, лишень коли зробиш їх сам.

56. Дочекайтеся слушної миті

Коли справи не суперечать бажанням

Японський спосіб мислення.

Японці здавна займалися сільським господарством. Ми обробляємо землю й живемо, покладаючись на милість та щедроти природи.

Культура землеробського народу — це, так би мовити, культура лісу. На відміну від пустель, ліси сповнені розмаїттям їжі. Дерева квітнуть і ростять фрукти, горіхи й ягоди. Не знаючи, коли дерева скинуть свої дари, наші предки збирали їх із землі й чекали. Так розвинулася культура збирання.

Поласувавши опалими фруктами, предки саджали насіння в землю. Прокльовувалися паростки, їжі ставало вдосталь, уже не було необхідності красти чужі щедроти.

Можна сказати, що саме завдяки цій традиції японцям притаманні вроджений спокій та вміння чекати слушного моменту, а також допомагати одне одному.

Уважно спостерігайте за природою. Дослухайтеся до її голосу й живіть у гармонії з ритмами природи. Це розвиває почуття глибокого споглядання, котре допомагає зрозуміти, що слід робити далі.

Коли не все гаразд на роботі чи в міжособистісних стосунках, можна з головою поринути в пошук рішення.

Проте бувають випадки, коли краще дочекатися слушної нагоди.

57. Цінуйте зв’язок з речами

Усвідомте розкіш не мати нічого

Цінуючи речі, ви цінуєте себе.

Навіть якщо у вас уже є комп’ютер, з появою нової моделі вам кортить її мати. Навіть коли вашій машині лише три роки, ви хочете замінити її на новішу. Бажання саме себе розпалює, а розум опиняється в полоні безмежної жадібності. Щастям це не назвеш.

Не нехтуйте речами, які довкола вас. Почніть їх цінувати. Є щось особливе, що поєднує вас з ними, причина, з якої ви їх придбали. Ретельно про них дбайте; піклуйтеся так, ніби вони найкращі.

Можливо, ви цілком обдумано вирішили, що хочете мати машину. Ви старанно працюєте, щоб назбирати на неї гроші. У цьому немає нічого поганого. Найважливіше: ставитися до неї бережливо, щойно вона у вас з’явиться.

Думайте про власні речі як про частину себе. Важко знайти людину, котра б не дбала про себе. Придбавши якусь річ, одразу почніть про неї піклуватися, це пробудить любов до неї. Найважливіше — ваше ставлення до власного майна.

Користуйтеся однією й тією ж річчю роками, навіть десятиліттями. Проведений з нею час подарує радість. Поміркуйте над зв’язком між людиною та речами. Піклуйтеся і про тих, і про інших так, як ви піклуєтеся про себе.