Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора МАСУНО Шинмьо (94. Проявіть турботу) #33

94. Проявіть турботу

Відчуйте прихильність до когось або до чогось

Усвідомте, що саме має значення в житті.

Нині дедалі більше й більше людей повертаються до природи.

Купують десь за містом землю й присвячують вихідні порпанню в ній. Або ж розбивають на своєму подвір’ї невеличку грядку, де вирощують овочі чи квіти. Мені здається, це прекрасно.

Ви обробляєте землю й вирощуєте насіння. Бідкаєтеся, коли засуха, і тривожитеся, коли дощі. Ви не просто плекаєте рослини, а ще й отримуєте насолоду від витраченого часу та докладених зусиль.

Коли те, що вирощуєте, починає буяти, ви відчуваєте невимовне щастя. Вас сповнюють полегкість та спокій. Скільки б не віддали ви прихильності, об’єкт прихильності віддасть вам таку саму кількість витрачених сил і енергії.

Вам навіть може здатися, ніби ви є певною мірою тим, що вирощуєте. Коли трапляється саме так, це означає, що не губиться ні краплини вашої любові.

Коли купуєте помідор у крамниці, для вас це просто ще один помідор. Але овоч, вирощений вашими руками та з любов’ю, перестає бути лише «інгредієнтом».

Плекаючи щось, ми розвиваємо в собі здатність турбуватися про інших і приязно ставитися до них.

95. Дослухайтеся до внутрішнього голосу

Навчіться цінувати проникливість

Сад сухого пейзажу символізує усамітнення.

Одна з будівель дзенського монастиря — будинок настоятеля, що називається «ходзьо». Історично поруч із ходзьо завжди розбивали дзенський сад.

Як гадаєте, навіщо настоятелю свій невеличкий досконалий сад прямісінько біля власного помешкання?

Більшість дзенських садів — це сади каменів, які називають «каресансуй». У давнину довершений спосіб життя монаха передбачав усамітнення десь далеко в горах, де він присвячував себе духовним практикам. Життя самітника, цілком імовірно, дарувало чимало радості, одним з таких ченців був у добу Едо широко відомий Рьокан.

Хоча насправді жити так складно. Нині лишень дехто з монахів усамітнюються десь далеко в горах, і саме тому так часто трапляються сади сухого пейзажу, які є символом цієї довершеності.

Можливо, ці знання допоможуть вам глибше зрозуміти дзенські сади.

Завітавши наступного разу до японського саду, скористайтеся можливістю й уявіть, що ви помандрували в гірську далечінь.

Коли перенесете свій розум у це місце та звільните його від щоденних турбот, він стане ясним, і ваш внутрішній голос несподівано заговорить.

96. Цінуйте життя, кожний прожитий день

Життя мине, не встигнеш й оком змигнути

Час, проведений без душі, — згаяний час.

У дзеньских храмах є дерев’яна дошка, «хан», по якій б’ють також дерев’яним молотком, щоб оголосити: пора братися за ту чи іншу справу. На ній також може бути напис чорнилом «Сьодзі джідай». Вам доводилося її коли-небудь бачити? Слова означають: «Життя сповнене радості та горя, але, незважаючи на це, цінуйте його, кожний прожитий день. Інакше життя пройде мимо».

Мій батько належить до покоління, якому довелося пережити в молодості війну.

Якось він опинився під обстрілом. Ворог безжалісно наступав. Батько впав на землю у відчайдушній спробі врятуватися від стрілянини. Коли постріли нарешті вщухли, він насмілився підняти голову: по обидва боки лежали мертвими його товариші по зброї. Щоразу, коли батько розповідає цю історію, він закінчує її словами: «Я вдячний, що живу і що сьогодні я тут. Люди наділені потужною невидимою силою».

Нас наділили — нам подарували життя. І тому ми аж ніяк не повинні його марнувати.

Маємо неупереджено дивитися на власну сутність і, думаючи над чимось — справою, якою хочемо зайнятися, повинні виконувати її так, ніби від того залежить наше життя. Час, проведений без душі, — згаяний.

Нумо, розплющте ж очі!

Який нині проживемо день?