Теорія неймовірності

Поліомієліт

2018-го Україна стала світовим лідером за захворюваністю на кір, хворобу, яку донедавна вважали подоланою. Причому в Сербії, що йшла другою після України, зафіксували вдесятеро менше випадків кору. Восени 2021-го Україна стабільно трималася серед країн із найвищим рівнем смертності від коронавірусу й водночас — і цілком очікувано — мала найнижчий у Європі відсоток вакцинованого населення. Тоді ж у ЗМІ з’явилася новина про випадок поліомієліту в півторарічної дитини з Рівненської області. Батьки свідомо відмовилися від щеплень через релігійні переконання. Дівчинка тепер ризикує залишитися паралізованою на все життя. А оскільки поліовірус часто поширюється безсимптомно, навіть один випадок з ускладненнями є доказом серйозного спалаху.

Хоча це ще не найстрашніше в цій історії. Після підтвердження діагнозу медики вирушили до громади, де виявили поліомієліт, одначе змогли вакцинувати лише третину з 243 дітей, які там мешкають. У частини були тимчасові протипокази, а 48 родин узагалі навідріз відмовилися від вакцинації. І це те, що осягнути найважче.

Поліомієліт — це інфекційне захворювання, що вражає центральну нервову систему, здатне спричиняти гострий параліч й іноді смерть. Хворіють і діти, й дорослі, хоча найвразливіші саме діти віком до 5 років. Можливий легкий перебіг хвороби, проте важкі паралітичні форми майже завжди призводять до каліцтва. Важкого перебігу зі стовідсотковою ймовірністю можна уникнути завдяки щепленню. За минулі пів століття успішне застосування інактивованої та оральної вакцин дало змогу ліквідувати поліомієліт майже в усьому світі. За останні десять років одиничні спалахи реєстрували тільки в Республіці Конго, Пакистані, Сирії, на півночі Нігерії та в Афганістані. Ну і в Україні. Двічі. 2015-го на Закарпатті й 2021-го в Рівненській області.

Які ще аргументи потрібні? Щось дуже й дуже негаразд із нашим суспільством, якщо в контексті охорони здоров’я Україна опиняється поряд із Конго, Сирією й Афганістаном, і, схоже, ніхто цим не переймається. І це на тлі того, що в Афганістані ще не так давно точилася війна, а зараз владу захопили таліби, у Сирії військовий конфлікт триває вже майже десятиліття, у Нігерії та Пакистані вакцинації агресивно опираються ісламські фундаменталісти (2013-го пакистанські релігійні фанатики вбили 22 медичних працівників, і через це вакцинацію проти поліомієліту призупинили). Замисліться лишень: Україну, хай із недосконалою, але все ж активною системою охорони здоров’я, згадують на рівні з цими країнами як один з осередків поліомієліту у світі.

На жаль, ми забули, чим саме завдячуємо вакцинації. Кожен третій серед усіх, хто зараз читає цю книгу, живий завдяки вакцинам. Трохи більше ніж століття тому, 1900 року, одне з десяти немовлят помирало до свого першого дня народження, а до 5 років помирали ще двоє з десяти (залежно від країни). До появи вакцини 1963 року епідемії кору прокочувалися світом що два-три роки, забираючи понад 2,5 мільйона життів. Віспа впродовж п’ятнадцяти століть тільки в Європі призводила до смерті щонайменше 400 тисяч людей щороку. А ще був кашлюк, який викликав спазматичний кашель і легко вбивав немовлят; дифтерія, що зумовлювала системну органну недостатність і часто закінчувалася смертю; правець, який насичував тіло смертельним нейротоксином. Нині більшість родин ні з чим таким не стикаються саме завдяки вакцинам. Вакцини ефективно позбавляють усіх перелічених недуг.

Чи то пак позбавляли. Поки люди не припинили вакцинуватися.

Не вистачає слів, щоб описати, який це колосальний крок назад. Ми дозволили страху, фейкам, брехні та невігластву заглушити голос здорового глузду. І це відбулося за якихось два покоління. Американська письменниця Еула Бісс у своїй книзі «Імунітет. Правда і міфи про щеплення» розповідає, як в Америці під час випробувань першої вакцини проти поліомієліту батьки 650 тисяч дітей добровільно зголосилися на тестування. Поліомієліт був таким великим лихом для тогочасних американців, що у формулярі, який посвідчував участь дітей у програмі експериментальної вакцинації, батьки вказували не згоду, а вимогу взяти участь у випробуванні. І тепер, за трохи як пів століття, маючи вакцину, яка значно безпечніша, батьки відмовляються від вакцинації, мотивуючи своє рішення цілковито надуманими, до скрипу зубовного абсурдними твердженнями.