Теорія неймовірності

Безпечність вакцин

Запеклих антивакцинаторів, які розповсюджують маячню про те, що вакцини спричиняють аутизм чи змінюють ДНК, насправді не так і багато. Значно більше людей (і серед них чимало таких, які загалом усвідомлюють важливість імунізації) відмовляються вакцинуватися через те, що наявні вакцини начебто недостатньо протестовані. У цьому немає нічого поганого. Це окей, що ми сумніваємось і намагаємося залишатися критичними. Це нормально, коли ми запитуємо: чому я маю довіряти розробникам вакцини? Чи радше тим органам, які ці вакцини сертифікують.

Отже, як ми можемо бути впевнені в безпечності вакцини?

Клінічні випробування будь-якого лікарського препарату, й вакцини зокрема, складаються з трьох етапів. Перший передбачає оцінювання токсичності. Вакцину вводять невеликій кількості добровольців із метою встановити безпечну дозу. До випробування залучають молодих й абсолютно здорових добровольців.

Другий етап значно масштабніший. Дослідники перевіряють ефективність вакцини, тобто з’ясовують, чи на неї взагалі може бути імунна реакція. На цьому етапі працюють із сотнею добровольців різних статей і віку. Серед них шляхом випадкового добору формують групу, учасники якої замість вакцини отримують плацебо. Це роблять, щоб гарантувати невипадковість результатів і їхню незалежність від психотерапевтичного ефекту. Фармацевтичні компанії називають другий етап «кладовищем препаратів», оскільки дві третини експериментальних ліків закінчують на ньому свій шлях.

Під час третього етапу вакциною щеплюють тисячі добровольців у різних країнах із метою виявити можливі побічні ефекти й упевнитися, що вакцина придатна для застосування різними групами населення. Під час випробувань ані добровольці, ні вчені, які проводять дослідження, не знають, кого щеплюють вакциною, а кого плацебо. Це так зване подвійне сліпе дослідження, що дозволяє уникнути упереджень у трактуванні результатів. На основі одержаних результатів роблять висновки про ефективність вакцини. Й лише після цього препарат сертифікують і випускають на ринок.

Важливо розуміти, що й самі дослідження, й аналіз накопичених даних виконують незалежні групи фахівців, які жодним чином не пов’язані з фармацевтичними компаніями та не зацікавлені в комерційній реалізації вакцин. Наприклад, в Америці це фахівці Центру контролю і профілактики хвороб та Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів. У Європі за сертифікацію нових препаратів відповідає Європейська агенція з лікарських засобів. Усі ті чудові ліки, які щодня рятують тисячі людей — інсулін, антибіотики, вакцина проти віспи, вакцина проти поліомієліту, препарати для хімієтерапії тощо, — всі їх було створено, протестовано та сертифіковано в такий спосіб.

І це ще не все. Навіть після виведення препарату на ринок працівники служб охорони здоров’я продовжують його відстежувати. Скажімо, у Штатах є система VAERS, Vaccine Adverse Event Reporting System. Це спеціальна програма, яка збирає звіти про побічні ефекти після вакцинації, що полегшує швидке виокремлення підозрілих патернів. Наприклад, у липні 1999 року фахівці Центру контролю і профілактики хвороб звернули увагу на повідомлення про немовлят, у яких розвинулася важка кишкова непрохідність після щеплення новою ротавірусною вакциною. Ротавірусна інфекція є причиною затяжної, іноді смертельної діареї в дітей у всьому світі. Через неї тільки в США госпіталізують 70 тисяч немовлят щороку, а в країнах, які розвиваються, щороку від ротавірусного ентериту помирає 453 тисячі дітей віком до 5 років. Вдумайтеся — 453 тисячі! Проте щойно з’явилася підозра, що вакцина зумовлює виникнення серйозних побічних ефектів, її використання припинили та розпочали розслідування. За 2 місяці представники Центру контролю та профілактики хвороб визначили, що в дітей, яким зробили щеплення, у 25 разів частіше порівняно з невакцинованими розвивається кишкова непрохідність, і вакцину миттєво вилучили з ринку.

То чому хтось вважає, що вакцини, скажімо, проти коронавірусу мають бути іншими? Невже хтось справді вірить, що працівники американського Центру контролю та профілактики хвороб чи Європейської агенції з лікарських засобів випустили на ринок непротестовані вакцини, знаючи, що ними щеплюватимуть їхніх батьків, друзів і родичів? І тих, хто каже, що не вакцинуватиметься й ліпше зачекає, хочеться запитати: на що саме ви чекаєте? Якого ще тестування? Станом на кінець 2021-го у світі повну вакцинацію пройшли понад 3 мільярди людей. Розробники вакцин накопичили достатньо інформації, щоби з певністю стверджувати: їхні препарати безпечні, а серйозні побічні ефекти виникають украй, украй рідко. Ймовірність того, що ви загинете в автокатастрофі, перевищує ризик появи серйозних ускладнень після вакцинації від ковіду в сто тисяч разів. Але ви ж не боїтеся через це сідати в авто.