Тривожний здогад польських друзів підтвердився новими повідомленнями Правдивого і Блискавки. Ще з серпня планомірно готувалося знищення Кракова.
Нав'язати наступаючим частинам Червоної Армії вуличні бої, заманити їх у місто, начинене сотнями тонн амоналу, і підірвати його — такий був план гітлерівського командування.
Центр просив повідомити про характер і систему ворожих укріплень Кракова. Відчувалося: великі події назрівають.
Прийшов Гроза. Розповідає, що досить дивно поводить себе генерал-губернатор Польщі Ганс Франк.
— Надто підозріло заграє кат зі своїми жертвами. Стара політика батога і пряника. Вистава-фарс: «Кіт і миші». З одного боку посилюються репресії, на вулицях хапають людей, кидають у тюрми, трудові табори. З іншого — прийоми у Вавельському королівському замку. Вперше демонстративно запрошуються поляки — представники місцевої адміністрації та інтелігенції. Франк виступає на цих прийомах у ролі батька-благодійника, захисника польського народу, закликає поляків подавати всіляку допомогу «нещасним» біженцям із спаленої Варшави, залякує «більшовицькою навалою» та обіцяє відстояти європейське древнє місто від «диких орд Сходу».
На підтвердження цього Олексій розгортає краківські газети. «Гонєц Краковскі» широко висвітлює прийоми в резиденції генерал-губернатора, його промови, заклики, залякування, заклинання.
Ми з Олексієм дійшли того ж висновку, що й наші польські товариші: Франк і його адміністрація, крім інших цілей, намагаються приспати пильність місцевого населення, до останньої хвилини приховуючи в суворій таємниці план знищення міста.
Як врятувати Краків?
Вся надія на могутній, точний і навальний удар наших військ, який би виключив виснажливі, небезпечні для міста вуличні бої. Але для цього треба знати — і знати точно — всі вразливі ділянки оборони, роздобути детальний план замінування міста.
Гроза повернувся в Краків.
Незабаром звідти прийшло нове повідомлення:
«D. S.» Противник продовжує укріплювати Краків. Замуровано вікна першого поверху головпоштамту. В інших вікнах — амбразури… Роботи по укріпленню ведуться вдень і вночі».
Згодом ми радирували в Центр:
«Павлову. П'яний німецький офіцер проговорився: Краків, у квадраті вулиця Смоча — Вісла побудовано невеликий злітний майданчик, з якого на випадок небезпеки евакуюватиметься командний склад».
Майданчик, як ми згодом з'ясували, призначався для генерал-губернатора та його камарильї.
Радіограма з штабу фронту:
«З'ясуйте точну чисельність військ і нумерацію частин у Кракові. Повідомляйте про кожну нову частину, яка прибуває в місто. Точно встановіть розташування артпозиції, танків, піхоти, всі заходи противника по обороні краківського району. Дані — блискавкою. Павлов».
«Всі заходи по обороні…» Знову й знову переглядаю останні донесення.
«D. S.» У Кракові, на Гердерштрасе, 11, розквартирований особовий склад першої ескадрильї 77 ескадри бомбардувальників — близько двохсот чоловік. Аеродром ескадрильї в Раковіце. Штаб восьмого льотного корпусу у Вітковіце».
Гроза підтвердив наші попередні дані про будівництво дотів у районі електростанції. Отман уточнив: гарнізон міста — три дивізії.
Від Павлова щодня йшли радіограми. Центр чутливо реагував на діяльність групи.
«Ваші дані, зауважувалося в одній з радіограм, надзвичайно важливі. Всіма силами зосередьте увагу на оборонних обводах Кракова та інженерних спорудах вздовж лівого берега Вісли».
Все зводилося тепер до одного — головного для нас завдання: потрібна цілісна карта оборони Кракова. Її н нас не було.
Записка від Грози: «Інженерна частина укріпрайону дислокується в селі Рацеховіце. Командує нею генерал-майор».
Генерал-майор… Йому-то, напевне, відомий якщо не весь план, то в усякому разі частина плану укріпрайону. А що, коли…
Я — до Гардого, командира польського партизанського загону. Йому мій план спершу видався фантастичним. Однак обіцяв допомогти.
З польським зв'язковим Метеком пішов Митя-Циган. Третього дня повернувся, доповів обстановку. В Рацеховіцах повно німців. За селом у лісі — танкова частина. «Наш» генерал-майор уже з місяць живе в будинку однієї польсько-української сім'ї. Господиня родом з Тернополя. Рідну мову пам'ятає, германа ненавидить. А донька заграє з генералом.
— Красна, пся крев, як та крульовна польова, — коротко охарактеризував її Метек.
Рідний дядько цієї «крульовни», яка заполонила генерала, виявився зв'язковим польських партизанів. Люди Гардого налагодили з ним контакт. Поступово почав вимальовуватися план операції.
Зголосилися виконати це небезпечне завдання Овсій Близняков і друзі-танкісти Митя-Циган та Семен Ростопшин. Всі вони мають з'явитися в Рацеховіцах як земляки господині, біженці-поліцаї, обжитися, поки до них звикнуть.
Багато залежало від дядька «крульовни». Він мусив делікатно пояснити всім героям майбутньої «прем'єри», крім, звичайно, закоханого генерала, кому яку роль належить зіграти.
«Крульовна» не дуже комизилася, бо знала, що чекало її в рідному селі після відходу швабів. Матір не треба було вмовляти. Батько теж не заперечував.
Отже, план у деталях: Овсій Близняков з товаришами вночі безшумно знімають вартового, «нареченого» і «наречену» беруть прямо з ліжка і разом з господарями зникають в невідомому напрямку. Таким чином, і. вівці цілі, й вовк у пастці.
Але найідеальніші плани не завжди виконуються. Іноді провалюються через дрібницю або непередбачений випадок.
По сусідству з Рацеховіцами неждано з'явився чималий загін Армії крайової. «Нашого» генерала обстріляли, коли той повертався з службової поїздки. Після цього він став обережнішим, запросив у своє розпорядження бронеавтомобіль. Посилив охорону. Біля будинку з'явився бронетранспортер…