Щоденники принцеси

Субота, вечір

Аж не віриться, така я невдаха. Зараз суботній вечір, а я вдома з ТАТОМ!

Він взагалі-то спробував був умовити мене піти на «Красуню і Чудовисько», наче йому було шкода, що в мене немає справжнього побачення!

І врешті-решт я змушена була йому сказати:

— Слухай, тату, я вже не дитина. Навіть князь Женовії не зможе купити квитки на бродвейське шоу того ж суботнього вечора, коли воно йде.

Просто він почувався трохи покинутим, тому що мама пішла на чергове побачення з містером Джаніні. Вона хотіла його відмінити через усі ті потрясіння, що трапилися в моєму житті за останні двадцять чотири години, але я виперла її на побачення, бо що більше часу вона проводила з татом, то все більше стоншувалися її губи. У неї стоншуються губи тільки тоді, коли вона стримує себе, щоб щось не ляпнути. Гадаю, вона хотіла сказати татові: «Забирайся геть! Забирайся до свого готелю! Ти платиш шістсот доларів на день за номер! Ото й сиди там!»

Через тата мама просто скаженіє, тому що він постійно вештається по квартирі, риється в її банківських балансах (рахунках), що лежать у великій скляній салатниці, куди вона викидає всю нашу пошту, і говорить їй, як багато вона б заощадила на відсотках, якби перевела гроші зі свого поточного рахунку на пенсійний.

Отож хоч мама і думала, що їй слід залишитися вдома, я знала, що якщо вона залишиться, то просто вибухне. Тому я сказала їй: «Іди собі, будь ласка, іди, а ми з татом обговоримо, як воно — керувати маленьким князівством в умовах сучасного економічного ринку». Бачили б маму в тому прикиді. Їй так класно у чорній міні-сукні від «Вікторії Сікрет» (мама ненавидить ходити по магазинах, тому замовляє весь одяг по каталогах, коли відлежується у ванні після цілого дня малювання). Тато ледь не вдавився кубиком льоду. Мабуть, він ще ніколи не бачив маму в міні-сукні. Навіть у коледжі, коли вони зустрічалися, єдине, що вона носила, — це комбінезон, ну геть як я. Тато швиденько випив свій скотч із содовою і запитав: «Що це на тобі?», а мама відповіла: «А що?» — і схвильовано подивилася на себе в дзеркало.

Вона виглядала чудово; правду кажучи, вона виглядала навіть краще, ніж зазвичай. От у цьому, як на мене, і є проблема. Якось дивно це визнавати, але мама може бути справжньою красунею, якщо захоче. Я можу тільки мріяти колись стати такою, як вона. В неї ж немає трикутного волосся або плоских грудей, і нога в неї не десятого розміру. Як на маму, то вона дуже сексуальна.

Потім задзвонив домофон, і мама вибігла на вулицю, тому що не хотіла, щоб містер Джаніні зайшов і побачив її колишнього, князя Женовії. Це було зрозуміло, бо він досі задихався і якось смішно виглядав. Червонощокий лисий чоловік у кашеміровому светрі надривається від кашлю. На маминому місці мені було б соромно зізнатися, що в мене з ним колись щось було.

Отож, як на мене, добре, що мама не покликала містера Джаніні нагору. Ще бракувало, щоб він у присутності моїх батьків запитував мене, чому я не прийшла на додаткове заняття у п’ятницю.

Коли вони пішли, я замовила нам з татом таку смакоту. Я намагалася показати йому, наскільки більше я пристосована до життя в Манхеттені, ніж у Женовії. А замовила я салат із каперсами, равіолі з грибами та піццу «Маргарита», і за все заплатила десь двадцять доларів, але клянуся, тато ані на грам не був вражений! Він налив собі ще скотчу з содовою і втупився у телек. Він навіть не помітив, що поряд з ним вмостився Товстий Луї. Він почав пестити його, не усвідомлюючи до пуття, що робить. А я думала, у тата алергія на котів.

І більше того, він навіть не схотів розмовляти про Же- новію. Він хотів лише дивитися спорт. Я не жартую. Спорт. У нас сімдесят сім каналів, і дивитися він вирішив ті, які показують чоловіків у формі, що ганяються за м’ячиком. Нащо той марафон «Брудний Гаррі»? Нащо ті попсові кліпи? Він собі знайшов спортивний канал і втупився у нього, а коли я натякнула йому, що ми з мамою по суботах дивимося «Домашню театральну касу», він лише посилив звук!!!

Ну як дитина.

Думаєте, це було найгірше? Та ви б його бачили, коли принесли їжу. Перш ніж я змогла запросити кур’єра в квартиру, він змусив Ларса обшукати його. Ви можете таке уявити? Я була змушена дати Антоніо на долар більше, щоб хоч якось компенсувати йому образу. А потім тато, не кажучи ані слова, всівся за стіл і почав їсти, доки нарешті після чергової чарки скотчу з содовою не вирубався просто на канапі з Товстим Луї на колінах!

Дехто вважає, що раз він князь, та ще й не має одного яєчка, то він якийсь особливий. І чи годиться такому проводити час зі своєю єдиною донькою, спадкоємицею його трону? Та боронь Боже!

Знову суботній вечір, а я тут, удома. Та я й ніколи нікуди не ходила в суботу, окрім як до Лілі. Чому я така непопулярна? Тобто я знаю, що я дивна на вигляд і таке інше, але, розумієте, я справді намагаюся бути доброю до людей. Чому люди не можуть цінувати мене як людину і не запрошують на вечірки просто через те, що їм подобається моя компанія? Я ж не винна, що в мене так стирчить волосся, так само як не винна Лілі, що в неї обличчя схоже на мордочку мопса.

Я трильйон разів намагалася додзвонитися до Лілі, але телефон був зайнятий, а це означало, що, швидше за все, Майкл удома і працює над своїм сайтом. Московіци хочуть провести до себе ще одну телефонну лінію, щоб люди хоч іноді могли пробитися до них. Але в телефонній компанії кажуть, що в них більше немає телефонів, які починалися б на 212. Мама Лілі не хоче мати два різні телефонні номери в одній квартирі, тож якщо вони не можуть отримати телефон на 212, вона просто купить пейджер. До того ж наступної осені Майкл поїде до коледжу, і тоді всі телефонні проблеми буде вирішено.

Я справді хотіла поговорити з Лілі. Я їй ще нічого не сказала про принцесу. Та й не збираюся про це говорити, ніколи, але іноді, коли я порозмовляю з Лілі, хоч і не скажу їй про те, що мене турбує, мені стає легше. Може, це через знаття, що хтось твого віку теж стирчить удома ввечері в суботу. Більшість дівчат із нашого класу з кимсь зустрічаються. Навіть Шаміка почала зустрічатися. Вона стала популярною відтоді, як після літа в неї виросли груди. Правду кажучи, її «комендантська година» о десятій — навіть на вихідних, і вона має познайомити свого хлопця зі своїми батьками, і її хлопець має дуже докладно розповісти, куди саме вони підуть і що вони там робитимуть. До того ж хлопець має дати містеру Тейлору дві свої фотки. Містер Тейлор спершу зніме з них копію, а вже тоді відпустить Шаміку з цим хлопцем.

Але хай там як, вона зустрічається. Хтось запросив її на побачення.

А мене ще ніхто ніколи не запрошував.

Було доволі нудно дивитися, як хропе мій тато, хоч і смішно. Бо кожного разу, коли тато вдихав, Товстий Луї непокоївся і витріщався на нього. Я подивилася всі серії «Брудного Гаррі», і більше по телеку нічого цікавого не було. Тоді я вирішила надіслати Майклові повідомлення по інтернету, що мені негайно треба подзвонити Лілі і щоб він звільнив лінію та дав мені з нею поговорити.

КрекКінг: Що тобі, Термополіс?

ТовстЛуї: Я хочу поговорити з Лілі. Будь ласка, звільни лінію, щоб я їй подзвонила.

КрекКінг: Про що ти хочеш з нею поговорити?

ТовстЛуї: Не твоя справа. Просто звільни, будь ласка. Не можна загарбувати собі всі засоби зв’язку. Так не чесно.

КрекКінг: Ніхто не казав, що життя чесне, Термополіс. А чого ти вдома? Що сталося? Хлопець твоєї мрії не подзвонив?

ТовстЛуї: Хто такий Хлопець моєї мрії?

КрекКінг: Сама знаєш, той, з яким ти хотіла б залишитися, якщо буде ядерний Армагедон. Джош Ріхтер.

Лілі йому сказала! Не можу повірити, що вона йому сказала! Я її вб’ю.

ТовстЛуї: Будь ласка, звільни лінію, мені треба подзвонити Лілі.

КрекКінг: Ага, Термополіс, зачепив за живе?

Я від’єдналася. Часом він поводиться як придурок.

Але потім, хвилин через п’ять, задзвонив телефон. Це була Лілі. Навіть якщо Майкл і придурок, іноді він може бути хорошим придурком, коли захоче.

Лілі дуже засмучена через те, що її батьки порушують її право, а саме першу поправку до закону про свободу слова, і не дозволяють їй зняти передачу, присвячену її ногам. У понеділок вранці вона хоче подзвонити до Американської спілки боротьби за громадянські свободи, як тільки вона почне працювати. Нещодавно батьки відмінили фінансування, а без нього передача «Лілі каже все як є» не може існувати. Вона коштує приблизно 200 бак- сів один випуск, включаючи плівку і таке різне. Публічний показ передачі можливий тільки для людей з готівкою.

Лілі була така засмучена, аж мені перехотілося кричати на неї за те, що вона розповіла Майклові про Джоша. І тепер, коли я про це думаю, мабуть, так воно краще.

Моє життя — заплутаний клубок брехні.