Щоденники принцеси

Четвер, 25 вересня

Сьогодні на алгебрі я тільки і думала про те, як завтра на побаченні містер Джаніні запхне свого язика в мамин рот. Я сиділа і витріщалася на нього. Він запитав у мене щось дуже легке, клянуся, все легеньке він приберігає для мене, бо не хоче, щоб я почувалася геть зневаженою, а я навіть не почула його, а тільки сказала: «Що?»

Потім Лана Вайнберґер зробила те, що й завжди. Вона нахилилася до мене, і її розкішне блондинисте волосся впало на мою парту. Мені в ніс ударили її парфуми, і Лана злющим голосом прошипіла:

— ПОТВОРА.

Тільки сказала вона це так, що слово вийшло довжелезне. Ось так: «ПОТ-ТВОР-РА».

Ніяк не можу збагнути, як сталося, що принцеса Діана загинула в автокатастрофі, а от такі гидкі люди, як Лана, ніколи не гинуть у такий спосіб? Не розумію, що Джош Ріхтер у ній знайшов. Тобто, звісно, вона гарненька, але ж така злюща. Невже він цього не помічає?

Хоча, може, з Джошем Лана ласкава. Я б точно була з ним ласкава. Він найгарніший хлопець у школі імені Альберта Ейнштейна. Більшість хлопців у нашій шкільній формі виглядають як інкубаторські: всі в сірих штанях, білих сорочках, чорних светрах з довгим рукавом або жилетках. Але тільки не Джош. У формі він схожий на модель. Я вам кажу.

Все, проїхали. Сьогодні я помітила, що у містера Джаніні ДУЖЕ СИЛЬНО випирають ніздрі. Як можна захотіти піти на побачення з чоловіком, у якого так випирають ніздрі? Я спитала про це в Лілі, коли ми обідали, а вона відповіла: «Я ніколи не звертала уваги на його ніздрі. Ти будеш доїдати яблуко?»

Лілі каже, що годі вже мені себе накручувати. Вона каже, що я нервуюся, бо це наш перший місяць у старших класах і я вже встигла схопити двійку з якогось предмета, і все це я переношу на стосунки містера Джаніні з моєю мамою. Вона каже, це називається переносом.

Іноді до печінок дістає, коли батьки твоєї подруги психоаналітики.

Сьогодні після уроків батьки Московіци весь час намагалися мене проаналізувати. Ми з Лілі сиділи собі просто, грали в «Богл». І кожні п’ять хвилин вони казали:

— Дівчата, хочете водички «Снеппл»? Дівчата, тут по каналу «Дискавері» таке цікаве кіно про кальмарів. А до речі, Міє, як ти ставишся до того, що твоя мама буде зустрічатися з учителем алгебри?

А я відповіла:

— Нормально.

Чому, чому я не можу відстояти свою думку і сказати їм правду?

А з іншого боку, що як батьки Лілі здибаються з моєю мамою в супермаркеті «Джефферсон» або ще десь? Якби я сказала їм правду, вони б обов’язково переповіли їй. Я не хочу, щоб моя мама знала, як мені ніяково, тим паче коли вона така щаслива. Найгірше було те, що старший брат Лілі все підслухав. Я думала, він лусне від сміху, хоча не було нічого смішного.

Він сказав:

— Твоя мама зустрічається з Френком Джаніні! Ги- ги-ги!

Чудово. Тепер про це знає і брат Лілі.

Тепер мені доведеться благати його, щоб він нікому про це не розпатякав. Зараз він сидить на п’ятому уроці на заняттях для Талановитих і Обдарованих разом зі мною та Лілі. А найсмішніше те, що місіс Гілл, яка веде цей урок Т і О в школі імені Альберта Ейнштейна, взагалі байдуже, що ми там робимо, аби тільки не галасували. От цього вона страх як не любить, бо тоді їй доводиться виходити з учительської, що прямо напроти класу Т і О, і гримати на нас.

Хоч як там є, Майкл повинен відсидіти п’ятий урок, щоб зробити свій інтернет-сайт «Крекхед», а я за цей урок маю підтягнути домашнє завдання з алгебри.

Та воно й добре, що місіс Гілл ніколи не перевіряє, чим ми зайняті на уроці для Т і О. Бо єдине, що ми робимо, — це метикуємо, як зачинити в підсобці новачка з Росії. Він, напевно, якийсь музичний геній, але нам від цього не легше — немає сил більше чути того Стравінського. Він його грає на своїй ідіотській скрипці.

Але не думайте, що лише через те, що ми з Майклом об’єдналися проти Бориса Пельковського та його скрипки, він мовчатиме про мою маму і містера Джі.

Майкл постійно торочив:

— А що я за це матиму, Термополіс? Що матиму, га?

Але не було нічого, що я могла б зробити для Майкла Московіца. Я не могла зробити за нього домашку або ще щось таке. Майкл у випускному класі (як і Джош Ріхтер). Майкл усе своє життя відмінник (як і Джош Ріхтер). Наступного року Майкл, напевно, поїде навчатися до Йєлу або Гарварду (як і Джош Ріхтер).

Що ж мені зробити для такого, як він?

Не те щоб Майкл був ідеальний. На відміну від Джоша Ріхтера, Майкл не грає в шкільній команді. Він навіть не бере участі в групових дебатах. Майклу взагалі не подобаються ані спортивні команди, ані релігійні групи, ані взагалі щось організоване. Натомість він майже весь час сидить у своїй кімнаті. Я якось запитала в Лілі, що він там робить, а вона відповіла, що вони з батьками заприсягайся не запитувати й не розмовляти з Майклом про це.

Закладаюся, він там робить бомбу. Можливо, він підірве школу імені Альберта Ейнштейна на прощання.

Час від часу Майкл виходить зі своєї кімнати і робить уїдливі зауваження. Іноді він виходить без сорочки. І хоча він не любить командний спорт, я помітила, що в нього нічогенькі груди. І м’язи на животі в нього добре видно.

Цього я ніколи не розповідала Лілі.

У будь-якому разі, гадаю, Майкл стомився від моїх пропозицій виконати його хатні обов’язки, тобто вигуляти Павлова, його шотландську вівчарку, здати порожні бляшанки його мами назад до «Грістедз» і отримати там за них гроші. Тому що зрештою Майкл сказав презирливим тоном:

— Та одчепись, Термополіс.

І пішов до своєї кімнати.

Я запитала в Лілі, чому він так розлютився, а вона відповіла, що через те, що він хотів мене звабити, а я не помітила.

От сором! А що як одного дня Джош Ріхтер захоче мене звабити (якби ж то), а я не помічу? Боже, іноді я буваю така дурна.

Усе одно Лілі сказала, щоб я не хвилювалася, що Майкл не розповість своїм шкільним друзям про мою маму і містера Джі, бо в Майкла немає друзів. Потім Лілі закортіло знати, на якого біса мені здалися ніздрі містера Джаніні, адже дивитися на них буду не я, а мама.

А я відповіла:

— Вибач, але зараз мені доводиться дивитися на них з 9.55 до 10.55 і з 2.30 до 3.30 КОЖНОГО БОЖОГО ДНЯ, окрім субот, неділь, свят і літа, якщо я тільки не завалю екзамени і не буду змушена ходити до літньої школи.

А якщо вони одружаться, я буду змушена дивитися на нього КОЖНОГО БОЖОГО ДНЯ, СІМ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ, ЩЕ Й ВСІ-ВСІ СВЯТА.