Щоденники принцеси

Неділя, 5 жовтня

Не можу повірити, що містер Джаніні їй розповів. Не можу повірити, він розповів, що я прогуляла його додаткове заняття в п’ятницю!!!

Агов? Я що, не маю права? Я вже не можу прогуляти додаткове заняття без того, щоб на мене не доніс мамин залицяльник?

У мене і так життя — гірше не буває: фігура, як у каліки, до того ж я маю бути принцесою. І бракувало, щоб учитель з алгебри доповідав мамі про кожен мій крок!

Дякую, містере Джаніні. Дуже дякую. Тепер я була приречена на те, що мій божевільний татусь, чухаючи лисину, всю неділю до посиніння втовкмачував мені в голову формулу коренів квадратного рівняння. Він аж волав із відчаю, коли дізнався, що я не вмію множити дроби.

Агов? Дозвольте вам нагадати, що в суботу та неділю я маю законне право відпочивати від школи.

А містер Джаніні візьми та й скажи мамі, що завтра у нас буде опитування без підготовки. З його боку було нібито дуже милостиво, що він дав мені фору, але на опитування без підготовки не потрібно готуватися. Вся суть у тому, що перевіряють те, що у нас відклалося в голові.

А що з другого класу в моїй голові не відкладалося нічого математичного, гадаю, не можна ображатися на тата за те, що він так розізлився. Пообіцяв, якщо я не складу алгебру, він змусить мене піти до літньої школи. Тоді я сказала, що нічого не вийде, бо ми домовлялися, що я поїду на літо до Женовії. А він відповів, що я піду до літньої школи в ЖЕНОВІЇ!

Хоч би й так. Я знайома з деяким підлітками в Женовії, які ходять до літньої школи, і вони навіть не знають, що таке числова пряма. До того ж вони вимірюють усе кілограмами і сантиметрами. Ніби метрична система мір ще не застаріла!

Це взагалі, я не кажу про окремі випадки. Я написала формулу коренів квадратного рівняння на гумовій підошві своїх високих «конверсів», в ямочці між каблуком та носаком. Я завтра їх вдягну, покладу ногу на ногу і підглядатиму, якщо забуду.