У певному селищі місцевості Ла-Манча… — рядок з іспанського народного романсу. — Прим. пер. (тут і далі).
Ідальго — середньовічний іспанський дворянин.
Кабальєро — ввічливе звертання до чоловіків у деяких іспаномовних країнах; лицар.
Аристотель — давньогрецький філософ.
Феб — у грецькій міфології одне з імен-епітетів бога Сонця Геліоса (Аполлона).
Кинута в обличчя супернику рукавичка являла собою одну із форм виклику на дуель.
Александр Македонський — відомий полководець ІV ст до н. е.; Буцефáл — його кінь.
Росінáнт — від ісп. «rocín» — шкапа + «ante» — раніше, досі.
Севілья — місто на півдні Іспанії, центр історичної області Андалусія.
«…Мій одяг — це обладунок… сон — завжди бути напоготові…» — слова іспанського народного романсу.
Стерегти зброю — обов’язкова умова перед посвяченням у лицарі.
Реал — старовинна іспанська срібна монета.
Мурсія — місто на південному сході Іспанії, центр однойменної історичної області.
Алькальд — міський голова.
Антекера — місто в Андалусії.
Урганда — чарівниця, покровителька Амадіса Галльського.
Пер — звання представників вищої аристократії у Великобританії (діє досі) та Франції.
Лудовіко Аріосто — італійський поет XVI ст.; найвідоміший твір — поема «Несамовитий Роланд» (1516), у якій відбилися гуманістичні ідеї епохи Відродження.
Кастилія — історична місцевість; свого часу феодальна держава у центральній частині Піренейського півострова, яка у 1479 році утворила з Арагоном єдину іспанську державу.
«Галатея» — до виходу у світ першої частини «Дон Кіхота» Сервантес зміг опублікувати лише роман «Галатея» (1585).
Санчо Панса — від ісп. «zancas» — довгі ноги; «panza» — черево.
Сакви (бéсаги) — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече або через спину коня.
Нова Індія — за часів М. Сервантеса так називали порівняно нещодавно (1492 рік) відкритий іспанським мореплавцем Х. Колумбом американський континент.
У середньовіччя церква надавала право притулку і забезпечувала недоторканість особи.
Святе братство — так тоді називалася поліція інквізиції.
Асумбра — міра ємності (2,02 л).
Мамбрíн — персонаж однієї з поем Лудовіко Аріосто, мавританський цар, власник чудодійного золотого шолома, який оберігав від поранень.
Анжéліка — героїня поеми Лудовіко Аріосто «Несамовитий Роланд».
Равель — триструнна скрипка.
Єлисейські поля — у грецькій міфології — чудесна країна вічної весни і благоденства.
Качупіни — так називали іспанців, що переселилися до Північної Америки, а також людей, які розбагатіли на торговельних операціях з нею; Ларéдо — невелике портове містечко на півночі Іспанії.
Василіск — казкова тварина, яка вбиває своїм поглядом; потвора з царською короною на голові, з тілом півня, а хвостом змії.
Нерон Клавдій Цезар — римський імператор (54–68 рр.); вважається винуватцем величезної пожежі в Римі 64 р., яка тривала дев’ять днів.
Янґýас — містечко в Кастилії.
Кóрдова — провінція на півдні Іспанії.
Галíсія — історична область у Кастилії.
Силéн — у грецькій міфології вихователь і супутник бога виноградарства й виноробства Діоніса.
Ґандж — те саме, що й вáда.
Піїтика — (заст.) поетика.
Алькайд — начальник залоги фортеці.
Трапобана — точніше, Трапробана (стара назва острова Цейлон, зараз — острів Шрі-Ланка в Індійському океані).
Гараманти — народ, що жив на південь від Нумідії (область Північної Африки, східна частина сучасного Алжиру).
Ліценціат — вчений ступінь; у середньовічних університетах проміжна ланка між бакалавром і доктором.
У зв’язку з цим, якщо хтось з намови диявола… і таке інше (лат.).
Марс — бог війни у римській міфології.
Валюші — те саме, що й сукновальні.
Аркебуз — старовинна ґнотова рушниця, що заряджалася з дула.
Гра слів: «el ansia» означає іспанською як «пристрасть», так і «тортури».
Дукат — срібна, а потім золота монета, поширена в ряді країн стародавньої Європи.
Мастити п’яти — (жарт.) непомітно щезати звідки-небудь.
Пристав — (тут) начальник поліцейської дільниці у сільській місцевості.
Каптан — старовинний чоловічий одяг з довгими полами.
С’єрра-Морена — 400-кілометровий гірський хребет у південній частині Іспанії.
Тих, кого страчувало Святе братство, прив’язували до стовпа і стріляли по них із лука.
Мараведí — старовинна іспанська монета.
Гранд — дворянський титул в Іспанії (з XVI ст до 1936 року).
Корпія — висмикані зі старого полотна нитки, які використовували замість вати як перев’язувальний засіб.
Вексель — офіційний борговий документ.
Утьопатися — (просторічний вислів) закохатися.
Обиватель — (заст.) постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту.
Сюзерен — (тут) те саме, що й господар.
Соломонів пагорб — пагорб Сулема, що знаходиться на південний захід від м. Алькала де Енерас; його назва латиною — Комплут.
Меотійське озеро — старовинна назва Азовського моря.
Варіят — (діал.) божевільна людина, дурень.
Підспідок — прихована істина.
Безум — (поет.) те саме, що й божевілля.
Пахóлок — (заст.) те саме, що й слуга.
Обгуджувати — говорити з осудом про кого-небудь.
Унадився кухоль по воду ходити, поки йому вухо одламали — приказка.
Гра слів: прикметник «шляхетна» (ісп. alta) ще перекладається як «висока».
Амбра — (заст.) парфуми.
Обидник — (заст.) те саме, що й кривдник.
Юродство — те саме, що й божевілля.
Присмáка — (розм.) вишукані, смачні страви.
Цвигати — бити сильним струменем.
Паняти — те саме, що й прямувати.
Арроба — місцева одиниця ємності рідини.
Трилице світило — місяць, який з’являється у трьох фазах.
Сонцесяйний — Аполлон, бог світла, наук і мистецтв у грецькій міфології.
Проворна гордячка — німфа Дафна, донька землі Геї та бога річок Пенея, яку через переслідування закоханого Аполлона боги перетворили на лавр; Фессалія — історична область у середній частині Греції; Пеней — річка у Фессалії.
Різновид покарання тих часів; злочинцям випалювали на руках тавро у вигляді корони.
Ескудо — старовинна іспанська монета.
Кульбака — (заст.) те саме, що й сідло.
Квадрилья — (іст.) збройний загін Святого братства.
Кóпати — штурхати ногою.
Цар Аграмант — персонаж поеми «Несамовитий Роланд».
Штандарт — прапор.
Гендель — (ірон.) торг з метою наживи.
Ардита — старовинна дрібна монета Кастилії.
Октавіан Август — римський імператор у 27 р. до н. е. — 14 р. н. е.
Геєна — те саме, що й пекло.
Гіпогриф — казкова істота, напівкінь-напівгриф.
Канонік — католицький соборний священик.
Скит — невеличке поселення монастирського типу.
Сішка — щось на зразок рогульки, якою підпирають гілки плодових дерев.
Уважний читач легко помітить суттєву неточність щодо названого терміну служби Санчо; досить згадати, що уперше Дон Кіхот виїхав із села «…одного липневого ранку…» (Розділ ІІ), а «щось на зразок векселя», який він підписував у міжгір’ї С’єрра-Морени, було датоване «22 серпня сього року» (Розділ XXV). Відтоді до повернення в село могло минути щонайбільше днів п’ятнадцять. Можливо, Сервантес зробив це навмисно, «наслідуючи» аналогічні помилки в часових термінах, які широко мали місце у лицарських романах його епохи.
Автентичний — справжній, такий, що ґрунтується на першоджерелах.
Сарагоса — місто на північному сході Іспанії.
Ескулап — (жарт.) медик.
Пýстинь — те саме, що скит.
Forse altri canterá con miglior plettro. — «Інші, можливо, оспівають (це) з більшим поетичним блиском»; вірш із XXX пісні «Несамовитого Роланда» Лудовіко Аріосто.