Мій досвід показує — щодо зелених начальників є певна модель. Ситуація у цьому разі є трохи складнішою, бо зелена поведінка стосується багато чого, що напряму не пов’язано з керуванням. Як ви вже бачили раніше, зелені прагнуть бути частиною групи, а не виділятися чи бути в центрі уваги. Ухвалення рішень може бути для них викликом, вони не завжди цінують зміни. У таких начальників, як і більшості зелених, проблемне ставлення до конфліктів.
Водночас вони, безумовно, набагато сердечніші за інших, особливо червоних, начальників, і багато хто хоче мати начальника саме з таким характером. Цей тип особистості сприймають як більш людяний і дбайливий. Зелені також готові робити щось для інших. Вони пам’ятають дні народження колег і партнерів. Друзі, у мене навіть був начальник, який знав, коли день народження в мого кота!
Ці якості подобаються багатьом людям — і це зрозуміло.
Крім того, у їхній ієрархії першою стоїть команда, а вже за нею — власне его. Такий начальник завжди намагатиметься захистити свою команду. Примітка: «намагатиметься». Ми не впевнені, що цього достатньо, бо іноді це може призвести до конфліктів із начальством на вищих рівнях компанії, але він буде робити це завжди.
Звісно, наступним є питання про зміни.
Зелені прагнуть стабільності. Якщо ви маєте подібну рису зеленої особистості, то ви інтуїтивно розумієте підхід вашого начальника до роботи. Насправді ви вдвох хочете одного й того самого. Оскільки зелений тип поведінки, безумовно, є найпоширенішим, більшість людей хочуть собі начальника, який не перевертає компанію догори дриґом із регулярністю раз на пів року. Тож поєднання вашого ставлення до справи та його підходу в цьому аспекті буде дуже добрим.
Висновок, який спадає на думку, полягає в тому, що в деяких компаніях і галузях підґрунтя для зеленого лідера буде дуже плідним, натомість протягом першого тижня проблеми з’являться вже в інших місцях.
Час від часу в мене виникає запитання, чому зелені взагалі можуть захотіти стати начальниками, якщо вони проявляють описані вище риси характеру? Керування передбачає, серед усього іншого, розв’язання конфліктів і впровадження змін.
Відповідь, мабуть, полягає в тому, що зелені іноді відчувають потребу у владі. Внутрішня, індивідуальна рушійна сила може бути більшою частиною зеленої поведінки, внаслідок чого формується особистість, що хоче брати участь у різних процесах і впливати на них.
Протягом багатьох років я цікавився в різних зелених начальників, чому вони взялися за таку роботу. Відповіді були різноманітними. Часто кажуть, що їм важко було відмовитися, їм обіцяли, що нічого не зміниться — вони все одно будуть частиною команди, а іноді їх спокушали гроші. Я думаю, ми повинні визнати, що зелені так само чутливі до спокус, як і всі інші.
Іноді мені здається, що зелена людина просто не встигла відсторонитися, перш ніж їй поставили таке запитання.
Тож як змусити вашого розсудливого начальника ухвалювати важкі, але важливі рішення?
Як і в попередніх випадках, коли ви можете зустрітися з вашим начальником? Якщо ви зустрінетесь на пів дорозі процесу перетворення, пристосування до змін не буде таким драматичним.
Нижче я подаю свої пропозиції щодо того, як можна достукатися до зеленого начальника й зробити так, щоб ваша співпраця з ним була гладенькою. Як вам слід поводитися, щоб змусити начальника ухвалити рішення? У разі із зеленими це може бути одним із найбільших викликів.
Побачити людину за титулом
Як і з жовтими начальниками, зелені сильно орієнтовані на стосунки. Єдине, що їх відрізняє, що жовтий начальник просто піде до когось іншого, якщо у вас із ним не складуться взаємини, а зеленого гризтиме совість, якщо він чи вона відчує, що у ваших стосунках щось не так. Звичайно, турбота про добробут начальника не є вашою відповідальністю, але його душевна рівновага може бути корисною для вас, хіба ні?
Це означає, що до свого начальника треба ставитися і як до керівника, і як до людини. Якщо ви погоджуєтеся з цим підходом, то мусите відмовитися від твердження: «Ви — начальник, тож вам і вирішувати». Зелені начальники не хочуть, щоб це мало такий вигляд. Вони хочуть, щоб їх уважали частиною команди, частиною своєї «банди». Вони зазвичай не сидять на високому начальницькому троні й не дивляться на працівників як на своїх підлеглих, до того ж під час обговорень вони ніколи не витягують із рукава козир «я — начальник», якщо ваші з ним погляди на якесь питання різняться. Зелені начальники хочуть домовитися. Ваша думка для них важлива. В процесі ухвалення рішення вони хочуть, щоб кінцеве рішення вас також влаштовувало.
Ставтеся до зеленого начальника трохи, як до свого друга. Запитайте, як він почувається, чи переживає стрес, чи можете ви йому чимось допомогти? Якщо він натякає, що вдома в нього проблеми, знайдіть хвилинку, щоб його вислухати. Це створить добрі стосунки між вами та зміцнить основу для плідної співпраці.
Або навіть простіше: не начальник сидить напроти за столом перед вами, а проста людина.
Будьте максимально спокійними й контролюйте себе
Під час спілкування із зеленим начальником ви повинні зберігати спокій. Якщо ви маєте пропозицію щось змінити або покращити, будьте спокійними. Викладіть аргументи один за одним і представляйте все так, ніби це стосувалося планування відпустки.
Зважайте на мову тіла. Зелені часто приховують свої емоції, але обдурити своє тіло неможна. Навіть якщо слова, які вимовляє начальник, приємні та ввічливі, подивіться, наприклад, чи схрещені його руки, чи нахмурене чоло тощо.
Зелені начальники все відчувають. Вони дослухаються до своїх внутрішніх сигналів і водночас намагаються відчути ваш настрій. Це вимагає часу. Змістовні питання можуть деякий час бути в тіні, і це — природний процес для зелених. Найкраще, що ви можете зробити в такій ситуації, це приєднатися до процесу й дозволити йому перетікати в його природному темпі.
«Як ви вважаєте?»
Це може видатися вам дивним, але не факт, що ваш начальник висловить власну думку. Зелене начальство може довго вичікувати. Можливо, не так довго, як сині, але ви не відразу дізнаєтеся їхню думку. Цьому є низка причин, тому найкраще, що ви можете зробити, — розпитувати.
Нехай це будуть відкриті запитання, тобто ті, на які начальник не зможе відповісти «так» або «ні».
Замість того, щоб запитувати: «Чи можемо ми це зробити?», що вимагає від начальника стати на чітку позицію, краще запитайте: «Які переваги ви вбачаєте в моїй пропозиції?».
Не кажіть: «Мені потрібна миттєва відповідь — чи можемо ми почати вже негайно?», натомість краще спитайте: «Як ви ставитеся до того, щоб ми розпочали вже цього тижня?».
Завдяки цьому розмова про вашу ідею буде абсолютно нейтральною. Від нього не вимагається відразу ухвалювати чітке рішення чи миттєво висловлювати свою конкретну позицію. Це буде спокійна дискусія про різні можливості. Немає сенсу тиснути й вимагати рішень негайно. Якщо ваш начальник відчуває тиск і поспіх, він нічого не вирішить. Якщо ви почнете педалювати якусь тему, начальник може вважати вас проблемною людиною, а це не обіцяє вам нічого доброго.
Зауважте, що не обов’язково з вашою пропозицією щось не так. Вона, безумовно, сповнена багатьох блискучих удосконалень. Ми також не говоримо про те, чи вам взагалі варто проштовхувати свої рішення; річ навіть не в тім, що треба залягти на дно й чекати якогось дива, коли раптом начальник, нарешті, вирішить ухвалити рішення. Ми говоримо про те, як створити правильний настрій у зеленого начальника, який змусить його серйозно розглянути те, про що ви йому кажете.
Червоні зазвичай закочують очі до неба, коли я розповідаю про такі речі. Вони на це не мають часу. Крім того, що це говорить про червоний тип поведінки більше, ніж будь-що інше, не має значення, чи є у вас час чи ні. Це — той спосіб, у який функціонують зелені начальники. Ви просто повинні з цим погодитися.
Інакше виникне проблема — ви не знатимете, що думає ваш начальник. А тоді вам точно не пощастить. Зелений начальник також може кивати вам на зустрічі, хоча він і не матиме наміру розбиратися з вашим питанням. Чому? Тому що насправді йому не дуже сподобалося те, що ви сказали. Ви його не переконали. Ви до нього не достукалися.
Тут не ухвалюють ніякі рішення
Це тісно пов’язано з попереднім підрозділом. Якщо ви не навчитеся вивідувати погляди свого начальника на різні питання, прогресу в стосунках із ним вам не досягти. Також може статися так, що ви не отримаєте жодної відповіді взагалі. Якби я отримував п’ять крон щоразу, коли зелена людина під час зустрічі у відповідь мені лише кивала головою й бурмотіла багатозначні «угу», не сказавши нічого по суті, я б міг запросити всю свою сім’ю в розкішний ресторан.
Однак чому зелені начальники так поводяться? Тому що вони не можуть видавати чіткі відповіді. Вони не кажуть «так» і не кажуть «ні». Вони не роблять п’ятихвилинних промов з аргументами на користь якоїсь прекрасної ідеї. Вони — зелені, тому вони бурмочуть своє «угу» й кажуть: «можливо».
Вам потрібно за деякий час повернутися до них і продовжити тему. Якщо для роботи вам потрібно нове обладнання, переконайтеся, що старе ще трохи протримається. Начальник не обов’язково відразу замовить нове. Якщо ви хочете перейти з однієї робочої групи до іншої, майте на увазі, що це — серйозне рішення для зеленого начальника. Таке може порушити баланс.
Тож іще раз прочитайте заголовок цього підрозділу.
Погодьтеся з тим, що воно так працює.
Можливе рішення — повернутися наступного дня. І наступного за ним дня. А може, навіть через тиждень. Чим серйозніше рішення, тим довше ви чекатимете на відповідь. Нарешті в начальника визріє рішення. Ви отримаєте відповідь, якщо не будете його квапити. Пам’ятайте, що зелені — це люди, які високо цінують ваші стосунки. Якщо він сприймає вас як авантюриста, то може чинити пасивний опір. А це не буде хорошою новиною. Але більше про це — за мить.
Тепер ви вже знаєте все про зелене начальство — тож починайте діяти!
Як у разі з червоними та жовтими начальниками, тут, звісно ж, також є кілька попереджувальних прапорців.
Я вже згадував про більшість із них, але заради нашої корисної справи хотів би зосередитися на кількох прикладах, що показують, як ви можете потрапити в халепу. Як завжди буває із зеленим типом поведінки, викликом буде розпізнати реальну реакцію — це складно, і ви не можете бути певні, що зрозуміли все правильно. Саме тому вам краще знати, якої поведінки слід уникати, щоб не створювати собі зайвих проблем. Натомість якщо ви хочете цих проблем — не читайте далі.
Змішувати зелений із… червоним
Ідеться про протиставлення двох типажів: орієнтованих на завдання й орієнтованих на стосунки. Відразу під час зустрічі перейти до справи, енергійно дістати ноутбук і ретельно пройти по всіх пунктах один за одним — це можна вважати найвищою формою ефективності. Я згоден, що таким чином ви економите багато часу. Проблема полягає в тому, що зелений начальник уважає, що тут ми з вами помиляємося. Він чи вона надають перевагу набагато м’якішому початку зустрічі.
Тож розслабтесь і відчуйте атмосферу. Повірте мені — це буде успішна інвестиція часу.
Удавати із себе альфа-самця
Ви вже зрозуміли, що червоні — це повна протилежність зелених. Якщо ваша поведінка буде домінантною, зелені можуть сприймати це як загрозу. Це заведе вас у глухий кут. Навіть якщо начальник має право голосно вас вичитати, не забувайте, що ви вже дорослі люди, тому краще все ж знизити тон. Принаймні, якщо ви хочете проштовхнути свою ідею.
Існує ризик того, що ваш начальник матиме негативну думку про вас. Це, безумовно, хороша нагода, щоб трохи збавити обертів і дослухатися, що саме вам хоче сказати ваш начальник.
Провокувати суперечку
Звісно, це стосується викладеного вище принципу. Йдеться не так про те, як ви поводитеся щодо свого начальника, а взагалі про роботу в команді. Ваш зелений начальник цінує згоду й спокійні, аргументовані дискусії. Бути занадто гучноголосим або поводитися дуже домінантно, навіть в інших контекстах сприймається вкрай негативно. Ваша поведінка може призвести до конфліктів у групі, а це ніколи не йде співпраці на користь. Це погано для вас.
Кажуть, коли двоє сперечаються, то винні обоє. Іноді це справді так. Якщо ви постійно кидатимете своєму оточенню та колегам по команді різноманітні виклики, ви заробите репутацію скандаліста, який не може ні з ким співпрацювати. Начальник реагуватиме на таку поведінку з вашого боку більше, ніж на ваші досягнення.
Вимагати надшвидких відповідей
Ви вже зрозуміли схему. Ніякого поспіху. Навіть якщо колись і доводиться поспішати, зелені начальники не хочуть, щоб на них тиснули й вимагали швидкої та чіткої відповіді. Оскільки їм потрібно зрозуміти ситуацію, вони потребують трохи більше часу.
Тут також не спрацює стратегія, якщо ви скажете, що відповідь вам потрібна тут і негайно, бо завтра буде занадто пізно. Клієнт уже не повернеться, як і ваш начальник. Ви повинні визнати, що його мисленнєвий процес інакший, ніж ваш. Тож сформулюйте думку, як було запропоновано вище, і озбройтеся терпінням.
Погляньте на це з позитивного боку: якщо ви досить терплячі, то, можливо, все-таки зможете відвідувати отой курс із внутрішніх комунікацій.