Мандрівки серця

Життя,

як річку,

не перейдеш вбрід.

Та, певно, в ньому і немає броду...

Заходь по груди у студену воду, —

пливи,

   пливи,

      пливи десятки літ!

Не уникай в путі круговороту —

хай руки загартуються твої,

бо доведеться плавати і проти,

і впоперек стрімкої течії.

Коли ж потрапиш в смугу теплих течій,

коли душа розніжиться без меж, —

ослабнуть руки, і отерпнуть плечі,

і вже навряд чи далі попливеш.

Зануриш серце у блаженну втому,

запрагнеш тільки затишку...

            О, ні!

Як жити, зачепившись на мілкому,

то краще потонуть на глибині.