Дитя моє, ночі безсонні.
Дитя моє, лагідні ранки.
Дитя моє, теплі долоні
і тихі, як сон, колисанки...
Ой, люлі,
ой, люленьки-люлі,
під вечір злетілися гулі,
та й стали думать-гадати,
що доні моїй дарувати...
Даруйте їй дні променисті,
і долю, і щастя безкрає.
А серце, ласкаве і чисте,
вона і сама уже має.