Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

422

19. Гулий-Гуленко Андрій (1886-?) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Родом з Ново-Архангельська (нині Кіровоградщина). У 1917 р. — капітан російської армії, згодом — в українському війську. У 1919 р. очолював повстанські відділи на Півдні України, в січні 1920 р. зі своїми загонами приєднався до Армії УНР у Першому Зимовому поході. У часі підготовки і проведення Другого Зимового походу (1921 р.) — командир Бессарабської групи Армії УНР, яка вийшла з Румунії в Україну одночасно з групою Ю. Тютюнника з Польщі. Виступ групи А. Гулого-Гуленка не вдався, і вона повернулася на територію Румунії. Згодом нелегально перейшов на територію УСРР, де у липні 1922 р. був заарештований ЧК. У 1925 р. його засуджено до тривалого ув’язнення. Проте в 1927 р. А. Гулий-Гуленко з’являється у Польщі нібито після втечі з ув’язнення. Подальша його доля залишається нез’ясованою.