Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

432

29. Мельник Андрій (1890–1964) — український політичний і військовий діяч, полковник Армії УНР. Народився в с. Якубова Воля (Дрогобиччина). У роки Першої світової війни був командиром сотні Українських Січових Стрільців у складі австро-угорської армії; 1916 р. потрапив у російський полон. Наприкінці 1917 р. в Києві став одним із співорганіза-торів формації Січових Стрільців. У січні-червні 1919 р. — начальник штабу Дієвої армії УНР. У 1920–1921 рр. працював у складі військової місії УНР у Празі. Як провідний член УВО, в 1922 р. очолив її крайову команду в Західній Україні. У 1938 р. очолив Провід ОУН, після розколу (1940 р.) — ОУН-мельниківців. У 1941 р. заарештований гітлерівцями. Після звільнення у 1944 р. вживав заходів до консолідації української політичної еміграції, виступив ініціатором створення Українського світового конгресу та Всесвітнього союзу українців. Від 1945 р. проживав у Люксембурзі, де й помер.