Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

557

38. Курманович Віктор (1876–1945) — український військовий діяч, генерал-чотар Української галицької армії. Народився у с. Вільшанці на Золочівщині (нині — Львівська обл.) у сім’ї священика. У період Першої світової війни командував полком на італійському фронті в складі Австро-Угорської армії. Наприкінці 1918 р. — на початку 1919 р. — командир групи «Північ» та командувач Першого корпусу УГА, в лютому-червні 1919 р. — начальник штабу Начальної команди УГА. З 9.06.1919 р. — головноуповноважений з військових справ і член Ради уповноважених Диктатора 30 УНР-ЗУНР. З липня 1919 р. — заст. Начальника Штабу Головного Отамана. В еміграції жив у Австрії. З 1933 р. — член ОУН, разом із М. Капустянським очолював референтуру з військових справ ПУН в УВО-ОУН у Данцигу. В квітні 1945 р. заарештований у Відні радянською військовою контррозвідкою. Помер в ув’язненні в Одесі.