Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

453

51. Андрієвський Опанас Михайлович (1878–1955) — український громадсько-політичний і державний діяч, правник за фахом. Родом з Київщини. Після закінчення у 1906 р. юридичного ліцею в Ярославлі займався адвокатською практикою в Києві. Один з лідерів УПСС. 13.11.1918 р. як представник партії увійшов до складу Директорії УНР. Виступав з гострою критикою дій уряду Б. Мартоса, спрямованих на порозуміння з Радянською Росією. 29.04.1919 р. разом з провідними членами УПСС і Української народно-республіканської партії підтримав спробу державного перевороту, який очолив отаман В. Оскілко. Після ліквідації цього антидержавного виступу 4 травня 1919 р. вийшов зі складу Директорії УНР. В еміграції жив у Чехо-Словаччині та Австрії, входив до складу впливових політичних організацій — Всеукраїнської національної ради, Українського національного комітету та ін. У 1928–1929 р. разом з А. Макаренком і Ф. Швецем організував Українську національну раду за кордоном, яка за задумом її організаторів мала об’єднати наддніпрянських українців в еміграції. Був професором Українського вільного університету в Празі. Помер в Австрії.