Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

96. Цінуйте життя, кожний прожитий день

Життя мине, не встигнеш й оком змигнути

Час, проведений без душі, — згаяний час.

У дзеньских храмах є дерев’яна дошка, «хан», по якій б’ють також дерев’яним молотком, щоб оголосити: пора братися за ту чи іншу справу. На ній також може бути напис чорнилом «Сьодзі джідай». Вам доводилося її коли-небудь бачити? Слова означають: «Життя сповнене радості та горя, але, незважаючи на це, цінуйте його, кожний прожитий день. Інакше життя пройде мимо».

Мій батько належить до покоління, якому довелося пережити в молодості війну.

Якось він опинився під обстрілом. Ворог безжалісно наступав. Батько впав на землю у відчайдушній спробі врятуватися від стрілянини. Коли постріли нарешті вщухли, він насмілився підняти голову: по обидва боки лежали мертвими його товариші по зброї. Щоразу, коли батько розповідає цю історію, він закінчує її словами: «Я вдячний, що живу і що сьогодні я тут. Люди наділені потужною невидимою силою».

Нас наділили — нам подарували життя. І тому ми аж ніяк не повинні його марнувати.

Маємо неупереджено дивитися на власну сутність і, думаючи над чимось — справою, якою хочемо зайнятися, повинні виконувати її так, ніби від того залежить наше життя. Час, проведений без душі, — згаяний.

Нумо, розплющте ж очі!

Який нині проживемо день?