Коли справи не суперечать бажанням
Японський спосіб мислення.
Японці здавна займалися сільським господарством. Ми обробляємо землю й живемо, покладаючись на милість та щедроти природи.
Культура землеробського народу — це, так би мовити, культура лісу. На відміну від пустель, ліси сповнені розмаїттям їжі. Дерева квітнуть і ростять фрукти, горіхи й ягоди. Не знаючи, коли дерева скинуть свої дари, наші предки збирали їх із землі й чекали. Так розвинулася культура збирання.
Поласувавши опалими фруктами, предки саджали насіння в землю. Прокльовувалися паростки, їжі ставало вдосталь, уже не було необхідності красти чужі щедроти.
Можна сказати, що саме завдяки цій традиції японцям притаманні вроджений спокій та вміння чекати слушного моменту, а також допомагати одне одному.
Уважно спостерігайте за природою. Дослухайтеся до її голосу й живіть у гармонії з ритмами природи. Це розвиває почуття глибокого споглядання, котре допомагає зрозуміти, що слід робити далі.
Коли не все гаразд на роботі чи в міжособистісних стосунках, можна з головою поринути в пошук рішення.
Проте бувають випадки, коли краще дочекатися слушної нагоди.