Щастя — у простих речах
Найбільше щастя — у природному плині реалій.
Якось дзенського монаха Іккю, відомого насамперед дотепністю, попросив один купець, у котрого саме народилася внучка, написати вітальні слова. Ікку на мить замислився і написав: «Батьки помирають, діти помирають, внуки помирають». Купець спантеличено прочитав напис і невдоволено запитав: «Чому ви написали ці страшні слова?»
І ось що відповів йому мудрець.
«Спочатку помирають батьки, потім діти, а потім виростають внуки й також помирають. Це — природний плин речей. Якщо твоя сім’я переживе смерть саме в такій природній послідовності, вона пізнає найбільше щастя». Важко було з цим не погодитися.
Пережити сьогодні ще один непоказний звичайнісінький день.
Вдихати й видихати, займатися власною справою, висипатися.
Яким би звичним і непримітним цей день не здавався, саме така буденність робить його ще прекраснішим.
Просте щастя криється в плині часу, де один день змінює інший. І це щастя — прямісінько перед вашими очима.