Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

89. Як і нема єдиного шляху

Думати головою? Чи тілом?

Ми все одно можемо дійти до тієї самої відповіді.

У школі дзен-буддизму Ріндзай для того, щоб досягти просвітлення, вивчають коани, тим часом школа Сото базована суто на практиці дзадзен.

«Сікантадза», так японською мовою звучить китайський термін для позначення дзадзен, і це означає «просто сидіти». Практикуючи «сікантадзу», ви навіть забуваєте, що сидите, і розум переходить у стан небуття. Ви не прагнете досягти просвітлення, не намагаєтеся зміцнити дух або ж покращити самопочуття — взагалі ні про що не думаєте. У традиції Сото-дзен ви просто сідаєте, не докладаючи при цьому жодних зусиль.

Цілеспрямована практика дзадзен дає результати: вона вигострює розум, щоб зрештою досягти просвітлення. І хоча мета сидячої медитації не в тому, щоб досягти просвітлення, але так уже трапляється, що просвітлення настає в результаті цього сидіння.

Обидві дзенські школи (Ріндзай та Сото) мають одну мету: наблизити вас до вашої сутності. Різниця лише в методах досягнення цього стану.

Думати тільки головою? Чи думати лише тілом?

Що вам більше до вподоби?