Зараз, коли я вирішив розповісти про все, що відбулося за останні кілька тижнів, у моїй голові, як у калейдоскопі, прокручується безліч неймовірних епізодів. Це схоже на фантастичний трилер, де героя весь час підстерігають шалені випробування: сутички з підступними монстрами, миттєве переміщення в часопросторі та балансування на краю прірви. Один хибний крок і полетиш у бездонне провалля, а надія на порятунок світу зникне на його дні разом із тобою.
Якщо чесно, цього разу я навіть не знаю, з чого почати. Бо завжди, коли закінчувалася чергова операція «Антижаб», яку проводило наше Таємне Товариство, я, написавши звіт, ставив жирну крапку. І був певен, що врешті ми остаточно перемогли! Так було тоді, коли я вперше дізнався, що на Землю прилетів таємний десант хижих прибульців-синьомордів, представників ворожої цивілізації, яка володіє могутньою зброєю. Ці істоти, схожі на велетенських блакитних жаб із синіми мордами, хотіли заразити все людство вірусом страху, а потім захопити нашу планету.
Вступивши до ТТБ – Таємного Товариства Боягузів, яке очолювала Соломія Джура, геніальна вчена, винахідниця часольоту, а заодно й моя бабуся, я допоміг здолати космічних монстрів. Завдяки універсальному засобу від переляку № 9, створеному пані Соломією, члени ТТБ врятували людство від небезпечного вірусу. Ми провели операцію «Антижаб» і, нейтралізувавши агресивні інстинкти прибульців, відправили їх додому.
Проте виявилось, що синьоморди встигли завербувати на Землі агентів, які чекали їхнього повернення. Саме тому ТТБ, перейменоване на Таємне Товариство Брехунів, було змушене вдатися до хитрощів і обману. Наражаючись на смертельну небезпеку, ми захопили капсулу синьомордів разом з екіпажем та викинули їх за межі нашої галактики крізь просторово-часовий портал.
Але ми не підозрювали, що блакитні потвори залишили на Землі інкубатори, в яких дозрівали їхні ікрини. У точно визначений час ікрини мали перетворитися на пуголовків, а згодом і на синьомордів, готових підкорити «недорозвинених примітивних істот» – так вони називали людей. І знову над світом нависла страшна небезпека, врятувати від якої могли лише ми – члени ТТБ, яке тепер називалося Таємним Товариством Ботанів. Адже ситуація склалася так, що саме диваки, з яких сміялися однокласники і яких дражнили лузерами, пришелепками й заучками, допомогли знешкодити жабоподібних хижаків.
Однак і на цьому боротьба з синьомордами не закінчилася! Банькатий монстр на ім’я Тютя – єдиний, як нам тоді здавалося, представник своєї популяції, що залишився на нашій планеті, хитро втерся в довіру до моєї бабусі. Вона взяла його на перевиховання, і це була жахлива помилка! Підступна тварюка заволоділа архівами ТТБ, розсекретила справжні імена учасників нашого Товариства та організувала підпільну фабрику з виготовлення двійників – точних копій членів нашої команди. Здавалося, порятунку немає. Адже ми не могли відрізнити своїх товаришів від біороботів, що слухняно виконували накази Тюті. А ще синьоморд зібрав навколо себе цілу зграю поганців, які схотіли прислужувати космічним завойовникам і стали мутантами людьми-напівсиньомордами.
Але і з цієї, здавалося б, безвихідної ситуації знайшовся вихід! Недаремно ж наше Таємне Товариство Близнюків (так ми його перейменували) очолювала видатна учена й винахідниця Соломія Джура! Хоча ми б навряд перемогли, якби не допомога МКБ – Міжнародного Клану Байбаків. Виявилося, представники цього давнього козацького роду роз’їхались по всьому світу, а шотландський мільйонер Мак-Байбак навіть став власником замку на березі озера Лох-Ойх, де живе справжнє чудисько – дракон Слинько. Саме цей лускатий улюбленець Мак-Байбака упіймав та обеззброїв Тютю!
– Ну то й що? – певно, запитають ті, хто прочитав мої попередні історії. – Так, то були класні пригоди, але ж ми вже дізналися про хепі-енд!
І будуть неправі. Бо у відповідь я скажу: – Пригоди ще не закінчилися! І ви навіть не уявляєте, який драйв чекає на вас попереду!!!