На Азовському морі рибалчили якісь захожі люди, які один одного й не знали. Між ними звертав на себе увагу один, для котрого отаман не міг настачити лям. Як тільки він зачавився 2, так і порвав ляму.
Раз зранку прокинулись рибалки — коли їхнього дужого десь нема. Кинулись вони до свого дуба 3, аж і дуба коло берега нема, тільки видно слід, що його кудись потягнуто. Найбільше було дива, що тяг його один чоловік; а дуб був такий, що на ньому їздило шістдесят чоловік! А коли кинулись рибалки — п’ятдесят дев’ять чоловік, найшовши дуба, тягли його назад, до моря, — аж се їм не по силі. І мусили вони наймати, щоб їм помогли стягти дуба в море. А про богатиря того більше нічого й не чули.
1 Тут богатир також приховує свою силу, але для чого — невідомо. Маємо тільки відгук богатирського епосу.
2 Зачавився — надяг на себе ляму, щоб тягти сіть.
3 Дуб — великий річковий і морський човен, спершу виготовлявся з цільного дубового стовбура, через це й дістав таку назву.
БОГАТИР НА АЗОВСЬКОМУ МОРІ Друкується за виданням: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. — К.: Дніпро, 1990 — С. 41.
Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука; Малюнки Б. Михайлова. — К.: Веселка, 2003. — 247 с: іл.