2 15.09.83 (12 годин 05 хвилин)


Як завжди, в Прес-центрі на Плас де Насьйон у Шьоньофі було гамірно, багатомовно, метушливо й весело; панувала атмосфера довір’я: люди, які дотримувались найрізноманітніших поглядів і представляли як праві, так і ліві газети, підсідали один до одного без упередженості, обмінювались — звичайно ж виважено — інформацією; сперечалися, але не для того, щоб обстоювати лише свою правоту, а насамперед бажаючи послухати думку колеги, його докази; пили каву; дехто (це було видно з пом’ятого обличчя) підправлявся пивом; у холах, кафе і барах розмовляли, жартували, сперечалися, кепкували один з одного японці й росіяни, французи й американці, поляки й нікарагуанці, чехи й китайці, сенегальці й угорці; в невеличких кімнатах, орендованих найбільшими інформаційними агентствами й газетами, радіо— і телевізійними компаніями та журналами, тріскотіли телетайпи, зі скреготом викидаючи інформацію; цокотали друкарські машинки; до цієї ритміки діла швидко звикаєш і невдовзі вже не відчуваєш її неминущої насолоди; лише поїхавши звідси, починаєш розуміти, що саме тут минули чудові години, дні чи роки твого життя.

Сьогодні, як і завжди, журналісти, акредитовані в Прес-центрі, розпочинали свій день з перегляду газет та журналів, які надійшли вночі; найважливішу інформацію вирізували гострими, немов хірургічними, ножицями, решту сторінок кидали в кошики; з мільйонів слів, виданих комп’ютерною швидкістю телетайпів, спритні газетярі відзначили гнівне інтерв’ю шведського прем’єра Пальме, повідомлення ЮПІ про авіаційну катастрофу на Бермудах, коротку заяву про майбутнє республіки Гаривас, зроблену лідером нового уряду полковником Санчесом, який повалив олігархічну диктатуру, і, нарешті, повідомлення про нараду, що закінчилася в Мілані, де зустрілися представники найбільших концернів світу, які здійснювали свої проекти в країнах, що розвиваються; фотослужба Франс Прес розповсюдила знімки, на яких було зафіксовано в дружньому потиску рук магнатів Баррі Дігона, Леопольдо Граціо, Дейва Ролла і Фріца Труссена; наводилися цитати з їхніх заяв. «Ми добре й дружно попрацювали, це була конче потрібна зустріч, — сказав репортерам «Вашінгтон пост» Дейв Ролл; «Наші відверті розмови ще раз підтвердили всьому світові єдність американо-європейської концепції економічного розвитку», — підкреслив у бесіді з кореспондентом «Ді вельт» Леопольдо Граціо; «Коли я обговорював наші проблеми з моїми молодими друзями Граціо, Роллом і Труссеном, — заявив кореспондентові Ассошіейтед Прес Баррі Дігон, — мені прийшла в голову досить-таки цікава думка: «А чи не пора тобі на смітник, стара калоша? Народилося покоління нових бізнесменів, і треба сказати собі відверто: вони розумніші за тебе, мобільніші й точніші». Словом, я відлітаю до Нью-Йорка з відчуттям солодкого суму, як це буває в людей мого віку перед тим, як прийняти кардинальне рішення».


Загрузка...