Щоденник Майдану та війни

25 листопада

Вільнюс. 1: 40 ночі. Дощ. Таксист сказав, що за прогнозами до 3-ї має випасти сніг. Європейські дипломати питали за північ: «Так що робити з вашою Україною?» Я відповідав: «З моєю? Беріть собі. Разом зі мною і з іншими жителями». В України вже були нові господарі. Головне, щоб нові правила були зрозумілими і легкими до виконання. Це те, чого хочуть усі. І щоб правила ці, кожне з них, вкладалося в один рядок, в одне просте речення. Ну, як заповіді: не убий, не вкради і т. ін. Тоді хтось сплесне долонями і скаже: «Ой, як все просто! Як легко жити цивілізовано!» І про всяк випадок запитає: «А чи буде дільничний міліціонер теж жити за цими правилами?»

Якщо правила приймуть усі, то і бідному дільничному доведеться. Якщо правила не приймуть, то у дільничного залишиться «право» брати для своїх дітей із кіоску дрібного підприємця морозиво без оплати. І тоді діти дрібного підприємця будуть рости, ненавидячи дітей «дрібного», точніше, дріб’язкового дільничного.

Добраніч усім дільничним, підприємцям і просто учасникам життя.

Учора, у неділю, відбулася наймасовіша на нинішній день маніфестація на Майдані. Хода прихильників євроінтеграції почалась опівдні від пам’ятника Тарасу Шевченку і завершилася на Європейській площі. Міліція нарахувала 20 тисяч мітингувальників, у Росії в новинах повідомили про «кілька тисяч», а опозиція заявила, що на Майдані проти уряду і президента зібралися понад 100 тисяч. Промовці на мітингу закликали до імпічменту президента і до зміни уряду. Після двох годин виступів хтось із промовців запропонував перейти від слів до справ і вирушити пікетувати Кабінет міністрів. Дорогою протестувальники розділилися на три групи. Найбагатолюдніша вирушила до будівлі Кабінету міністрів, а дві інші — до парламенту й Адміністрації Президента. Біля Кабміну відразу почався бій з «тітушками», які разом із «Беркутом» оточили будівлю Кабміну для оборони. Бойовим авангардом протестуючих стали члени пар­тії «Свобода» і радикально налаштована молодь, яка, обламавши шлагбаум, почала пробивати ним «дірки» в лінії оборони. У хід пішли палиці, флагштоки. «Беркут» почав кидати шумові гранати. Націоналісти зі «Свободи» раз у раз вигукували націоналістичні гасла, які не мають нічого спільного з причиною цих протестів. Колишній міністр внутрішніх справ при президенті Вікторі Ющенку Юрій Луценко намагався зупинити побоїще. Закликав повернутися на Майдан, а до Кабміну знову прийти наступного дня. Зрештою, «Свобода» погодилась повернутися на Єропейську площу, де члени цієї партії зайнялись установкою наметів протест­ного містечка.

Партія регіонів теж не спить. За ніч із суботи на неділю на Михайлівській площі вони поставили сцену для мітингу і ряд біотуалетів. Значить, збираються перетворити Михайлівську площу на базу своїх прихильників.

У ніч на неділю студенти встановили десять наметів у центрі Львова. Над наметами підняли прапори Європей­ського Союзу. У Черкасах міліція не дала встановити намети. На багатьох центральних площах українських міст чергує міліція. Один із опозиційних політиків закликав протестувальників не розходитися до 29 листопада — до закінчення роботи Вільнюського саміту ЄС.

Через протести непомітно промайнув День пам’яті жертв Голодомору. Несподівано згадав про Голодомор губернатор Донецька Шишацький. У своєму короткому виступі він визнав, що голод був штучно організований, оскільки в цей же час на територіях України, що входили в 1932—33 роках до складу Румунії та Польщі, голоду не було. Цікаво, чи покарає його тепер рідна Партія регіонів, яка заперечує про­вину Сталіна й Комуністичної партії СРСР за голод, який зменшив населення України на 3—5 мільйонів осіб?!