Щоденник Майдану та війни

1 квітня

У Києві нові революційні скандали. Журналісти переслідували на своїх машинах кортеж міністра МВС Арсена Авакова і знімали на відео, як він порушує правила руху, розганяючись на міських вулицях до 180 км за годину, як машина охорони «зіштовхує» з дороги автомобілі, що заважають його руху.

Учора один із «солдатів» «Правого сектора», посварившись із бійцем «Народної самооборони», просто на Майдані Незалежності влаштував п’яну стрілянину з автомата Калашникова. Місто завмерло від жаху, почувши автоматну чергу. Троє людей було поранено, зокрема, заступника тимчасового мера української столиці. Молодий хлопець із «Народної самооборони» постраждав більше за всіх. Кулі, випущені з автомата, прострелили йому обидві легені. Стрілець із «Правого сектора» після свого «подвигу» на Майдані сховався в готелі «Дніпро» на Європейській площі, за 300 метрів од Майдану, де розташовується штаб і база цієї бойової організації. Міліція, що приїхала на стрілянину, оточила готель і почала переговори з «Правим сектором» — і про роззброєння, і про видачу стрільця. Стрільця заареш­тували. Після переговорів, що тривали кілька годин, близько двохсот членів «Правого сектора» звільнили готель, винесли свої речі, серед яких були також довгі, замотані в брезент предмети, схожі на зброю, повантажили все на вантажні машини і в супроводі міліції поїхали. Міліція поспішила оголосити, що «Правий сектор» зброю залишив у готелі, але в це мало хто повірив. За офіційною інформацією, групу перевезли під Київ до одного з піонерських таборів.

Поруч із готелем «Дніпро» на Грушевського місцева влада намагалася домовитись із «самооборонцями» про при­бирання барикад. Виявилося, що біля барикад чергують представники різних «сотень», які між собою не можуть до­мовитися. Спочатку вони обіцяли прибрати барикади для вільного проїзду машин одразу, як пройде 40 днів після загибелі бійців Небесної сотні. Тепер не хочуть. Приїхали два трактори й КамАЗ від міської влади для наведення ладу. Через конфлікт із «самооборонцями» одного тракториста вигнали з кабіни, «самооборонці» обсіли трактор, як мухи мед, і поїхали кататися по Хрещатику. Територія анархії починає дратувати. Але все це я передчував іще місяць тому. Повернути революціонерів до нормального життя дуже важко. Як це зробити мирно, нині навряд чи хтось може сказати. Але заяви від уряду на адресу майданівців стають жорсткішими. «Чесні майданівці пішли в Національну гвардію або поїхали в складі самооборони на кордон із Росією на сході та півночі країни, — сказав Аваков. — Залишилися в Києві ті, хто не хоче захищати батьківщину, і ті, хто боїться їхати до кордону тому, що там є реальна небезпека».

У Донецьку губернатор Сергій Тарута дав місяць господарям нелегальних шахт на легалізацію. Виявляється, в Донецькій області понад 160 копанок, в яких шахтарі працюють із ризиком для життя. Минулого року на них загинуло понад 150 людей. Шахтарі погоджуються на ризиковану роботу тому, що там їм платять за видобуте вугілля зарплату готівкою щодня. Природно, ніякого офіційного оформлення на роботу там не існує, і господарі копанок часто навіть не знають імен і прізвищ шахтарів, які працюють у них. А коли копанка обвалюється і шахтарі гинуть, то шукають їх тільки родичі. Господарі копанок одразу зникають безслідно.

Парламент сьогодні ухвалив рішення про негайне роззброєння всіх нелегальних збройних формувань. Маються на увазі й звичайні бандити, і революціонери, і революційні бандити типу Сашка Білого, вбитого при спробі арешту в Рівному.

У Криму, в Ялті, з’явився втікач із Києва суддя Родіон Кі­реєв, який ухвалював рішення про арешт Юлії Тимошенко.

Президентська кампанія починає потихеньку набирати обертів. Кандидат від колишньої партії Януковича Михайло Добкін опублікував свою президентську програму. Тепер цей колишній сепаратист називає неколишніх українських сепаратистів «марґіналами». Якщо так і далі піде, то регіонали з комуністами змагатимуться за звання «кращого пат­ріота України».

Багато громадських діячів закликають Тимошенко зняти свою кандидатуру з виборів, але вона не реагує. Скоріше за все йтиме до кінця, а це може означати новий розкол се­ред демократів. Особливо, якщо вона почне під час передвиборної кампанії критикувати або обливати брудом Пет­ра Порошенка. А таке цілком можливо.

Російський прем’єр Медведєв першим прибув до Криму й почав з обіцянки надсилати з Росії щодня по 33 літаки з відпочиваючими. Чому саме 33? Чи пов’язано це якось із правосла­в’ям? Може, по літаку за кожен прожитий Ісусом Христом рік життя? Аерофлот уже оголосив про зниження цін на авіаквитки до Криму й про збільшення кількості рейсів. Тепер треба ці літаки кимось заповнювати! Ну а щоб компенсувати втрати через зниження ціни авіаквитків на Крим, Росія оголосила про підняття для України ціни на газ. Тепер, із сьогоднішнього дня, ціна піднялася на 43 відсотки. Чому за останні десять років «газ» став синонімом Росії? Навіть жарти ще за часів Помаранчевої революції ходили про те, що «Москва — столиця Газ­прому» і про те, що «Росією називалася країна, на місці якої потім побудували іншу державу — “Газпром”». Тепер старовинна приказка «Тут русский дух, тут Руссю пахнет» остаточно змінила зміст. «Тут русский дух, тут газом пахнет!..»