Старша Едда. Епос

Про смерть Сінфьотлі

Сіґмунд, син Вьольсунґа, був конунгом Фраккланду[404]. Сінфьотлі був одним його сином, другим — Хельґі, а третім — Хамунд. Борґхільд, жона Сіґмунда, мала брата, якого звали [...]. Сінфьотлі, пасинок її, та [...], обоє посваталися до однієї жінки, тож Сінфьотлі його вбив.

Коли він повернувся додому, Боргхільд попросила його забиратися геть, та Сіґмунд дав їй викуп, і вона відступилася. На тризні Борґхільд подавала пиво. Вона зготувала сильну отруту, наповнила ріг і дала Сінфьотлі. Той глянув у ріг, побачив, що там отрута, і мовив до Сіґмунда: «Каламутне питво, родичу!» Сіґмунд узяв ріг та й вихилив його. Казали, що він був аж такий міцний, що міг споживати отруту, яка не шкодила йому ані зсередини, ані ззовні, а всі його сини були неушкоджені для отрути лише ЗЗОВНІ.

Борґхільд піднесла іншого рога Сінфьотлі й попросила випити, і знову відбулося те саме. Тож третього разу дає вона йому ріг і погрожує його насварити, якщо він не вип'є. Він же знову звертається з тими ж словами до Сіґмунда. Той каже: «Змочи вуса, сину». Сінфьотлі випив і помер. Сіґмунд узяв його на руки і довго ніс, аж поки не прибув до одного вузького і довгого фіорду, де стояв човен і один чоловік при ньому. Він запропонував Сіґмунду переправитися через фіорд. Коли Сіґмунд заніс тіло на облавок, човен просів. Старий мовив, що Сіґмундові варто рушати углиб фіорду, тоді скочив на облавок і тої ж миті щез[405].

Конунг Сіґмунд довго жив у Данії у країні Борґхільд, де він її знайшов. Тоді Сіґмунд вирушив на південь до Фраккланду, до своїх володінь. Там він узяв за дружину Хйордіс, дочку конунга Ейлімі. Їхнім сином був Сіґурд.

Конунг Сіґмунд загинув у битві з синами Хундінґа, а Хйордіс вийшла за Альва, сина конунга Х'яльпрека. Там Сіґурд і зростав.

Сіґмунд і всі сини його далеко випереджали інших людей за міццю, зростом, силою духу та всіма даруваннями. Сіґурд же перевершив їх усіх, і його названо у давніх сказаннях найпершим серед людей і найвеличнішим конунгом.