Старша Едда. Епос

1

Пломінь яскравий

плоть мені палить;

облиш мене, жару!

Одіж горить,

задути не можу,

вогонь огортає.

2

Вісім ночей я сиджу

між палючих вогнів,

ніхто не подав

питва ані їжі,

крім Агнара єдного,

що правити має,

Ґейрредів син,

землю тримати.

3

Шануйся ти, Агнаре,

щастя тобі

сам Вератюр[118] позичає;

за теє питво

отримаєш ти

істинно гарну віддяку.

4

Земля є щаслива,

я бачив, лежить

близько до асів і альвів,

а у Трудхеймі

житиме Тор

до загину богів.

5

Ідалір[119] — зветься

тая місцина,

де Улль[120] звів палаци,

Альвхейм[121] даровано

в давні часи

Фрейрові сильними[122].

6

Третій є двір,

де лагідні боги

сріблом прикрасили зали;

то — Валаск'яльв,

зведений асом

за давніх-давен.

7

Сокквабекк[123] — четвертий,

хвилі холодні

над ним плескотять;

там Одін і Сага[124]

п'ють кожного дня

радість із чаш золотих.

8

Гладсхейм[125] — то п'ятий,

де злотосяйна

Вальхалла стоїть;

збирає там Хрофт

кожного дня

збройноубитих мужів.

9

Впізнати неважко,

у зали які

Одін вертає:

списи там за балки,

щити — за покрівлю,

кольчуги на лавках.

10

Впізнати неважко,

у зали які

Одін вертає:

вовк там сидить

коло брами на захід,

літає орел нагорі.

11

Трюмхейм[126] — то шостий,

Тьяці[127] обійстя,

дужого йотуна;

нині там Скаді[128] живе,

світлого бога дружина,

під батьковим дахом.

12

Брейдаблік[129] — сьомий,

зводив там Бальдр

зали свої;

в землях отих,

знаю напевно,

лиха не скоєно.

13

Хімінбйорґ[130] — восьмий,

мудрого Хеймдалля

там володіння;

там божий сторож

п'є у домівці,

радісний, сласні меди.

14

Фолькванґ[131] — дев'ятий,

Фрейя[132] там править,

сидячи в залі;

половину полеглих

щодня там збирає,

Одін — всіх інших.

15

Ґлітнір[133] — десятий,

має стовпи золоті,

і срібний там дах;

живе там Форсеті[134],

цілими днями

тяжби усі розбирає.

16

Ноатун[135] — одинадцятий,

зводив там Нйорд

зали свої;

людей покровитель

храмом керує,

обряди виконує.

17

Кущами рясніє,

високими травами

Віді — то Відара землі;

син там клянеться

верхи на коні

за батька помститись.

18

Андхрімнір-кухар

варить в Ельдхрімнірі

плоть Сехрімніра[136],

м'ясо чудове;

мало хто звідає

їжі ейнхер'їв.

19

Ґері та Фрекі[137]

м'ясом годує

переможний Герфадр;

тільки вином

живиться Одін

збройнопрекрасний.

20

Хуґін та Мунін[138]

щодня пролітають

над Йормунгандом[139];

страшно за Хугіна, —

раптом не верне! —

й так само за Муніна.

21

Рине між хвиль

риба Тйодвітніра[140],

Тунду[141] потоком;

струмінь, гадаю,

не подолає

вражений в битві.

22

Вальґріндом[142] зветься

брама священна до храму,

що в полі стоїть;

давні ворота

мало хто знає,

як відімкнути.

23

Брам п'ять десятків

і ще сорок входів

має, гадаю, Вальхалла;

вісім десятків ейнхер'їв

вийде із кожної брами,

рушивши в битву останню.

24

Кімнат п'ять десятків

і сорок покоїв, гадаю,

Більскірнір[143] має;

вмістять палати

нащадка мого

люду чимало.

25

Хейдрун — коза,

що стоїть на даху,

Лерадове[144] листя скубе;

з вимені в неї

тече світлий мед

у глек невичерпний.

26

Олень Ейктюрнір[145]

стоїть на даху,

Лерадове листя скубе;

роги роняють

краплі у Хверґельм[146],

ріки такі напувають:

27

Сід[147] і Від[148],

Секін і Екін,

Свьоль[149] і Ґуннтро,

Фйорм і Фімбультул[150],

Рін[151] і Реннанді,

Ґіпуль і Ґьопуль,

Ґьомуль і Ґейрвімуль[152], —

житла богів обтікають, —

Тюн і Він,

Тьолль і Хьолль,

Ґрад і Ґуннторін.

28

Віна[153] — одна,

друга — то Веґсвінн,

третя — Тйоднума,

Нют і Ньот,

Нонн і Хронн,

Слід[154] і Хрід[155],

Сільґ[156] і Їльґ[157],

Від і Ван,

Вьонд[158] і Стрьонд[159],

Ґьолль і Лейптр[160], —

плинуть біля людей,

падають в Хель.

29

Кормт і Ормт

і два Керлауґи

Тор переходить

кожного дня,

творить він суд

під Іґґдрасилем,

тоді асів міст[161]

палає вогнями,

води священні нуртують.

30

Ґлад і Ґюллір,

Ґлер і Скейдбрімір,

Сільврінтопп і Сінір,

Ґісль і Фальховнір,

Ґулльтопп і Леттфеті[162], —

аси на конях тих їздять

кожного дня,

суд їм творити

під Іґґдрасилем.

31

Корені три

ростуть на три боки

з-під Іґґдрасиля;

Хель попід першим,

другий — над турсами,

третій — над родом людей.

32

Рататоск[163] — білка,

бігати має

стовбуром ясена;

орлині слова

згори всі домчить,

розкаже Нідхьоґґу внизу.

33

Четверо оленів,

вигнувши шиї,

зелень скубуть:

Даїн і Двалін,

Дунейр і Дюратрор.

34

Гаддя повзучого

під Іґґдрасилем

дурневі не полічити:

Ґоїн і Моїй,

діти Ґрафвітніра,

Ґрабак і Ґрафвьоллуд,

Овнір і Свавнір,

знаю я, мають

те дерево гризти.

35

Аск Іґґдрасиль

як потерпає,

не відають люди:

віття їсть олень,

стовбур гниє,

жере знизу Нідхьоґґ.

36

Хріст і Міст, я волію,

хай мені ріг піднесуть,

Скеґґьольд і Скьоґуль,

Хільд і Труд,

Хльокк і Ґерфйотур,

Ґьолль і Гейролуль,

Рандгрід і Радґрід

і Реґінлейф, —

пиво ейнхеріям носять.

37

Арвак і Альсвінн[164]

сонце нагору,

стомлені, тягнуть;

їм попід плечі

аси поклали

ковальські міхи.

38

Сваліном[165] зветься

сонячний щит,

сяйво богів;

гори і море,

відаю, спалить,

якщо упаде.

39

Скьолль зветься вовк,

полює на світлу богиню

до самого лісу,

інший — то Хаті[166],

Хродвітніра[167] син,

їй передує на небі.

40

3 Іміра плоті

створено землю,

море — із крови,

гори — з кісток,

ліси — із волосся,

а з черепу — небо.

41

Бровами його

огороджено Мідґард

богами для роду людей;

з мозку його

хмари важезні

зробили на небі.

42

Улль привітає

і решта богів

того, хто полум'я втишить:

небо відкриється,

асів господа,

тому, хто зробить належне[168].

43

Івальда діти

за давніх-давен

створили Скідбладнір[169],

струг найстрімкіший,

світлому Фрейрові,

синові Нйорда.

44

Аск Іґґдрасіль —

краще з дерев,

Скідбладнір — з човнів,

Одін — із асів,

Слейпнір[170] — з коней,

Більрьост — з мостів,

Браґі[171] — зі скальдів,

Хаброк[172] — із яструбів,

Ґарм — із хортів.

45

Глянув я нині нагору,

до божих синів,

до них вознесуся;

мають зібратися

аси усі

в домі у Еґіра,

пити у Еґіра[173].

46

Звався я Ґрімніром,

звався Ґанґлері,

Гер'яном і Х'яльмбері,

Текком і Тріді,

Тудом і Удом,

Ґерблінді й Харом.

47

Садом і Свіпуллем

і Саннґеталлем,

Гертейтом й Хнікаром,

Бьольверком, Фьольніром,

Ґрімом і Ґрімніром,

Ґлапсвідом й Фьольсвідом;

48

Сідхорттом, Сідскеґґом,

Сігфадром, Хнікудом,

Альфадром, Вальфадром,

Атрідом і Фарматюром.

Ці імена

відтоді ношу,

відколи мандрую між люди.

49

Ґрімніром звався

я у Ґейрреда,

Яльком — у Асмунда,

К'яларом звався,

возячи сани;

Трор я на тінґу,

Відур — у битві,

Оскі та Омі,

Явнхар і Бівлінді,

Ґьондлір і Харбард —

поміж богами.

50

Свідур і Свідрір

я для Соккміміра,

в дурні пошив

давнього йотуна,

стало життя

сина Мідвітніра

здобиччю в битві словесній[174].

51

Пива ти, Ґейрреде,

пив забагато;

тяжко образив ти гостя,

не буде тобі

допомоги від мене,

ані од решти ейнхер'їв,

ані від Одіна шани.

52

Багато я мовив,

а ти мало втямив,

недобрий твій друг[175];

меч мого друга

бачу я нині

весь у крові.

53

Жертву, вражену лезом,

нині отримає Іґґ,

знаю про тебе:

життя добігає кінця;

діси розгнівані[176],

нині ти зможеш

Одіна взріти,

тому підійди, як посмієш.

54

Одіном нині назвуся,

Іґґ мені інше ім'я,

звався я Тундом,

Баком і Скілвінґом,

Вавудом і Хрофтатюром,

Ґаутом й Яльком між асів,

Овніром, Свавніром, —

гадаю, слова ці

всі стали мною єдиним[177].