Старша Едда. Епос

Одін промовив:

1

«Порадь мені, Фріґґ[87],

час мені їхати

до Вафтрудніра;

знаннями своїми

помірятись хочу

з турсом всемудрим».

Фріґґ одказала:

2

«Вдома лишайся,

любий Герфадре[88],

в обійсті богів,

бо з-поміж йотунів

не відаю рівного

в знаннях Вафтруднірові».

Одін промовив:

3

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я сильних спізнав;

бажаю дізнатись,

як Вафтруднірові

ведеться в палатах його».

Фріґґ одказала:

«Щасливо рушай,

щасливо вертай,

щастя тобі на шляху!

Мудрість нехай

допоможе Всебатькові[89]

бесіду з йотуном вести».

5

Вирушив Одін

поговорити

з йотуном мудрим;

прибув Іґґ[90] до хати

Імового батька[91]

і в залу ступив.

Одін промовив:

6

«Шана тобі, Вафтрудніре!

Нині прийшов я

тебе повидати;

волію дізнатись,

чи ти наймудріший,

чи йотун всемудрий?»

Вафтруднір мовив:

7

«Що се за муж

у залах моїх

словами жбурляє?

Назовні не вийдеш

з покоїв оцих,

як мудрим себе не покажеш!»

Одін промовив:

8

«Я Ґаґнрадом[92] звуся;

з дороги мене

змучила спрага,

стомила мандрівка, —

жадаю запросин

й гостинности, йотуне».

Вафтруднір мовив:

9

«Ґаґнраде, чом ти

у сінях стоїш[93]?

Проходь та у залі сідай!

Подивимось нині,

хто розумніший,

гість а чи йотун старий[94]!»

Одін промовив:

10

«Муж незаможний,

як до заможного прийде,

мовчить або каже, що треба;

балакучий надміру,

думаю, здибає лиха

від кригосердого[95]».

Вафтруднір мовив:

11

«Скажи мені, Ґаґнрад,

якщо вже стояти волієш

і мудрістю мірятись,

як зветься кінь,

що возить на спині

день для людей?»

Одін промовив:

12

«Скінфаксі зветься,

він ясную днину

людям везе;

найкращим конем

із гривою світлою

вважається він у хрейдґотів[96]».

Вафтруднір мовив:

13

«Скажи мені, Ґаґнрад,

якщо вже стояти волієш

і мудрістю мірятись,

хто той жеребчик,

зі сходу що возить

ніч для богів?»

Одін промовив:

14

«Хрімфаксі кінь той,

що ніч доправляє

для добрих богів;

піна з вудил його

крапає вранці;

звідти роса у долинах».

Вафтруднір мовив:

15

«Скажи мені, Ґаґнрад,

якщо вже стояти волієш

і мудрістю мірятись,

як зветься ріка

між йотунів землями

та володінням богів?»

Одін промовив:

16

«Іфінґом зветься ріка

між йотунів землями

та володінням богів;

вільно біжить,

ніколи її

мороз не скує».

Вафтруднір мовив:

17

«Скажи мені, Ґаґнрад,

якщо вже стояти волієш

і мудрістю мірятись,

як зветься поле,

де буде битва

між Суртом й богами благими?»

Одін промовив:

18

«Віґрід — те поле,

де буде битва

між Суртом й богами благими;

сто переходів —

то довжина

і ширина поля бою».

Вафтруднір мовив:

19

«Мудрий ти, гостю,

сідай же на лавку,

з турсом розмову тримати,

закладемо голови,

гостю кмітливий,

заставою в нашім змаганні».

Одін промовив:

20

«Скажи тепер ти,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

звідки земля появилась

і небо високе, повідай,

о йотуне мудрий?»

Вафтруднір мовив:

21

«З Іміра[97] плоті

земля утворилась,

а гори — з кісток,

небо — із черепу

інистохолодного троля,

а з крови — моря».

Одін промовив:

22

«Скажи тепер вдруге,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

місяць від кого походить,

який люди бачать вгорі,

і сонце так само?»

Вафтруднір мовив:

23

«Мундільфарі — ім'я

місяця батька,

і сонця так само;

обходити небо

щодня вони мають,

так міряють час».

Одін промовив:

24

«Скажи тепер втретє,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

від кого походить

день над людьми

і з мороком ніч?»

Вафтруднір мовив:

25

«Деллінґом зветься,

хто день породив,

а Нйор — батько ночі;

повню й безмісячну ніч

створили боги,

щоб міряти час».

Одін промовив:

26

«Скажи учетверте,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

від кого походить зима

і лагідне літо

у мудрих богів?»

Вафтруднір мовив:

27

«Віндсваль[98] — ім'я

батька зими,

а літа — Свасуд[99]».

Одін промовив:

28

«Скажи тепер вп'яте,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

хто старшим з асів

чи з Іміра роду

був за давніх часів?»

Вафтруднір мовив:

29

«За многії зими

до того, як землю створили,

народжений був Берґельмір,

Був Трудґельміром

батько його,

і Аурґельмір — його дід».

Одін промовив:

30

«Скажи тепер вшосте,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

від кого пішов Аурґельмір

з йотунів роду,

турсе премудрий?»

Вафтруднір мовив:

31

«Еліваґару[100]

крапали бризки,

йотун із хвиль утворився;

з нашого лютого роду

всі так з'явились,

тому ми й жорстокі».

Одін промовив:

32

«Скажи тепер всьоме,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

робом яким породив

йотун безумний нащадків,

жінки не маючи?»

Вафтруднір мовив:

33

«Під пахвою виросли

у хрімтурса мудрого

дочка і син;

нога від ноги

народила у нього

шестиголового сина».

Одін промовив:

34

«Увосьме скажи,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

що ти найперше

тримаєш у пам'яті,

турсе всемудрий?»

Вафтруднір мовив:

35

«За многії зими

до того, як землю створили,

народжений був Берґельмір;

ось перше, що я

пам'ятаю і бачив:

як у труну його клали».

Одін промовив:

36

«Скажи удев'яте,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

звідки вітри прибувають,

летять понад хвилями,

людям невидимі?»

Вафтруднір мовив:

37

«Хресвельґом[101] зветься

йотун в орлиній подобі,

аж на краю землі він сидить;

крила його

здіймають вітри

над усіма племенами».

Одін промовив:

38

«Скажи удесяте,

як розум тобі допоможе,

і ти, Вафтрудніре, тямущий,

звідки з'явився

Нйорд[102] серед асів —

у храмах і капищах

вельми шанований він,

хоч асам не родич».

Вафтруднір мовив:

39

«У Ванахеймі

родився той бог,

до асів пішов як заручник;

по гибелі світу

вернеться він

до ванів премудрих».

Одін промовив:

40

«Скажи в одинадцяте,

що то за місце, —

кожного дня там січуться?

Обрані воїни,

в битвах полеглі,

сидять і бенкетують потому».

Вафтруднір мовив:

41

«Ейнхерії[103] всі

в Одіна місці[104]

січуться щодня;

Обрані воїни,

в битвах полеглі,

сидять і бенкетують потому».

Одін промовив:

42

«Скажи у дванадцяте,

звідки ти долі богів

знаєш усіх, Вафтрудніре?

Про йотунів тайни

і всіх ти богів

правду повідав,

турсе всемудрий».

Вафтруднір мовив:

43

«Про йотунів тайни

і всіх я богів

мовити зміг,

бо цілий світ

довелося об'їхати;

дев'ять світів я навідав,

пекельний Ніфльхель[105];

мертві туди потрапляють».

Одін промовив:

44

«Багато я їздив,

багато я звідав,

доста я дужих спізнав:

хто вижити зможе,

коли всі погинуть

після жахної зими[106]?»

Вафтруднір мовив:

45

«Лів і Лівтрасір[107],

вони будуть жити

у лісі Ходдмімір;

ранкова роса

їм буде за їжу;

плем'я людей відродять».

Одін промовив:

46

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я дужих спізнав:

звідки-бо з'явиться сонце

на рівному небі,

як Фенрір[108] його пожере?»

Вафтруднір мовив:

47

«Єдину дочку

народить Альврьодулль[109]

до смерти від Фенріра;

загинуть боги,

і матері шляхом

діва поїде».

Одін промовив:

48

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я дужих спізнав:

що за три діви

літають над морем,

гарнопремудрі?»

Вафтруднір мовив:

49

«Три ручаї ся

зливають над хатою

дочок Мьоґтрасіра,

добрими духами долі[110]

знають їх в світі,

хоч троє ті мають

за родичів йотунів[111]».

Одін промовив:

50

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я дужих спізнав:

хто володітиме

спадком богів,

як Суртове полум'я[112] згасне?»

Вафтруднір мовив:

51

«Відар і Валі[113]

обійстя богів обживуть,

як Суртове полум'я згасне,

Моді та Матні[114]

Мйолльнір[115] одержать

по Вінґніра[116] смерти».

Одін промовив:

52

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я дужих спізнав:

як має Одін

скінчити життя,

коли загинуть боги?»

Вафтруднір мовив:

53

«Вовча пащека

поглине Альдфадра,

та Відар помститься;

пащу холодну

він розірве,

помсту звершить».

Одін промовив:

54

«Багато я їздив,

багато я звідав,

багато я дужих спізнав:

що Одін на вухо

власному синові мовив,

як той на багаття ступив[117]?»

Вафтруднір мовив:

55

«Не знає ніхто,

що ти на вухо

синові мовив;

приречений смерті,

виніс я вирок собі,

долю богів провістив;

нині в речах

поступився я Одіну;

ти відтепер наймудріший».