Втрачений символ

РОЗДІЛ 108

Розум Роберта Ленґдона витав над безкраєю безоднею.

Ні світла. Ні звука. Ні відчуття.

Лише нескінченна і тиха порожнеча.

М’якість.

Невагомість.

Тіло відпустило його. Тепер він — розкріпачений і вільний.

Фізичний світ припинив своє існування. Час також припинив своє існування.

Роберт Ленґдон тепер являв собою чисту свідомість. Безтілесний елемент свідомості в порожнечі широченного всесвіту.