Безталанна

ЯВА XIV

Вбiгає Варка.

Варка. Ой голубчику, Гнате, iди мерщiй, вирятуй мою телицю.

Софiя. Що там?

Варка. Упала в рiв, сестро, i застрягла…

Гнат. Хiба там нема кому вирятувать?

Варка. Нема нi душечки, тiлько дiд Хома… Iди-бо, а то заллється, пропаде скотини, вона ж у мене одна.

Софiя. Чого ж ти стоїш, Гнате? Iди мерщiй, на шапку. Мерщiй же, а то справдi ще пропаде скотина.

Гнат. Ходiм удвох.

Софiя. Ну, вигадай! Бери його, сестро, тягни! (Смiється.)

Варка (бере Гната за руку, тягне). Ходiм!

Софiя (пiдпиха ззаду). Бач, який лiнивий, все б йому бiля жiнки киснуть. (Випхавши за дверi, стоїть на порозi.) Та вертайся мерщiй, будем вечерять.

Завiса.