Безталанна

ЯВА IV

Ганна и Софiя.

Ганна (дає вслiд Iвановi дулi). На, на! Йди к бiсу! Злякав як! Де ж пак! (До Софiї.) Слинь, слинь, поки очi не повилазили. Тiлько й знаєш хлипать. Велике горе, що твого татка тут не буде. На бiса нам дармоїд? Це не город, тут робить треба, а ви все по-панячи: може, чайку нап'єшся… А матерi вашiй сто бiсiв! Було б iти за городського, адже ж сватав якийсь швець… (Глянувши у вiкно.) Iде. (Бере рогач i порається коло печi, так, аби показать, що вона робе.)