опри всю художність книжки, багато з подій та персонажів, описаних у ній, ґрунтуються на реальній історії.
Ґанді дійсно закликав до ненасильницької неспівпраці з метою здобути незалежність до кінця 1921 року, і в розпал цієї смути британський уряд дійсно послав принца Едуарда, пізніше короля Едуарда VIII, який одружився з місіс Волліс Сімпсон і відмовився від престолу, з візитом доброї волі. Читтаранджан Дас дійсно був головним лейтенантом Ґанді в Бенгалії, а Субдаш Бос, чоловік, який згодом став національним героєм, повернувшись із Англії, став заступником Даса.
Дружина Даса, Басанті Деві, дійсно виступала замість свого чоловіка, і влада її заарештувала, додавши таким чином енергії затухаючому руху неспівпраці.
Портон-Даун кілька сотень років був місцем розташування науково-технологічної лабораторії Міністерства оборони Великої Британії. Науковці співпрацювали з британськими та австралійськими військами і дійсно проводили біологічні експерименти, включно з експериментами з іпритом на індійських військових, які ні про що не здогадувались, хоча все це відбувалося переважно в тридцяті роки, а не під час Першої світової війни. Таємні експерименти проводили і на військовому об’єкті в місті Равалпінді, тепер це територія Пакістану. Той, хто зацікавиться в подальшому дослідженні цієї теми, може придбати собі примірник книжки «Отруєні газом: Британські хімічні військові експерименти на людях у Портон-Дауні» (Gassed: British Chemical Warfare Experiments on Humans at Porton Down) журналіста Роба Еванса.