«Дим і попіл» — найкраща книжка Абіра Мухерджі; геніально продуманий детективний сюжет на тлі політичного та соціального безладу, ще й прекрасно написаний.
Вражаюче... Мухерджі чудово знається на історії колоніальної Індії, і його книжки, сповнені інтриг та відчайдушної хоробрості, перемежованих із щоденною реальністю, чимось нагадують романи Кіплінга, та є більш прогресивними.
Ця книжка вирізняється поміж інших завдяки тому, як майстерно Мухерджі розповідає про забутий, але захопливий період англо-індійської історії; напружені події з несподіваними поворотами, описані з гумором та достовірністю.
У романі «Дим і попіл» Мухерджі досліджує десятиріччя індійсько-британської культурної та соціальної історії. Ухопити атмосферу — від мікродеталей до макроподій — нелегко, але проза Мухерджі дуже жвава. «Дим і попіл» можна назвати неперевершеним майже в усіх відношеннях. Він хвилюючий та емоційний, насичений гумором та на диво зворушливий.
Так переконливо написано, що читач ловитиме себе на тому, що чоло вкривається потом.
Сюжет, що захоплює, і двійко чудових персонажів,— усе це змусить читача обов’язково прочитати інші книжки серії.
З кожною книжкою Мухерджі пише дедалі краще і вже зарекомендував себе як провідний автор історичних детективів.