Перверзія

(14)

csxt-dl

Монсиньйорові щиро звітую:

Сьогодні, 8 березня, вдень, мені поталанило провернути спритну і цілком успішну операцію. Поки Респондент перебував на семінарських слуханнях, я непомітно для нікого (!) проник у його кімнату. Я дістався туди через вікно в Респондентовій лазничці. Скориставшися з того, що згадане вікно, яке виходить у подвір’я, було відчинене і (мало того!) — якийсь роззява лишив на ньому мотузяну драбину, я (старий альпініст) без особливих проблем, але з ризиком для здоров’я чи принаймні життя, заліз у Респондентові апартаменти. Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментовано під перґамент, на палітурці надпис «Diary» (золоте тиснення). Записи Респондента сягають приблизно половини нотатника. Вони скопійовані мною повністю, без найменшого винятку і в тому ж порядку, в якому ведені Респондентом. Передаю їх у Монсиньйорове розпорядження. Настрій Церіни мені продовжує не подобатися. Четвертий надзвичайний підкомітет міг би виявляти більшу активність. Бажаю Монсиньйорові приємного читання (це був жарт). Вічно готовий —

Чим заповню цю першу сторінку?

Своїми іменами. І почну так:

Його звали Стах Перфецький і Карп Любанський і Сом Рахманський і П’єр Долинський і Птах Кайфецький. Але його також звали Глюк, Блюм, Врубль, Штрудль і Шнобль. До того ж він був Йона Риб і Жора Кур і Шура Птиць і Сюра Яйць і Слава Днів. Проте він був також Сильний Перець, Хуан Перес, Друже Перче, Перчило і Ерц-Герц-Перц. Дехто знав його як Персидського, Парфянського, Парсунського, Профанського і Перфаворського. Найближчі друзі любили його за те, що був він Камаль Манхмаль, Йоган Коган, Будда Юдда, Юхан Бухан і Пу Фу. Однак усі без винятку кликали його Бімбер Бібамус, Аґнус Маґнус, Авіс Пеніс, Штахус Бахус і Кактус Еректус. Тож ніхто навіть не здогадувався, що насправді він Анти-Ной і Зорро Вавель і Гамбз/м/бург/х/ер і Спас Орфейський і P. S.

А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам.

Нахтіґаль фон Раменсдорф: 618-22-21 (а код Берліна?)

Установа, одна з тих, де нам часто доводилося бувати. Хмари людей у коридорах під кабінетами, якісь номерки, жива черга, сварка. Вона, здається, не може йти. Не може стояти. Я притримую під лікоть. Тут обертається хтось із черги — масивний і невиразний — питає: «Ти часом не голубий?» Бракне повітря. Сон у Празі, середина грудня, точніше не пам’ятаю.

О 16-й, завтра: зустріч у китайця (зійти на Zoo).

ритмомелодика арифметика поетика риторика

Загальне: враження повної виснаженості. Девальвація високого слова: писати якомога непоетичніше. Це шиза старшого покоління. Молоді роблять щось інше (якщо роблять). Можливість «нового Рільке»? Бенн? Боюся, що ні. У кращому випадку — Артманн. Завершена мова.

Зоя: 19-30

Вона не вірила, що була в мене першою. Що я їй ні з ким не зраджував, ну ні з ким не зраджував, ну зовсім. Не вірила, що я писав до Неї листи, але не відсилав їх. Не вірила, що я міг тижнями жити на горищі, куди Славцуньо носив мені каву. гофри. Кав’ярня була на першому поверсі, в ній стояв музичний автомат. Special for me Славцуньо робив голосніше. Вона не вірила жодній з моїх нічних історій. Коли мене побили в парку, Вона змивала мені з фейса криваві шмарклі намоченою в теплій воді ваткою. І не вірила. Не вірила, що мене замісили чисто випадково — просто я не так відповів на пароль «которий час?» І т. д. Якщо це потребує пояснень, прошу: Вона мене любила. Не вірити їй було легше. ЗРОБИТИ З ЦЬОГО «ПРОЛОГ».

грецькі страви: називати ґірос (може бути з червоним

гострим, але частіше сазікі). Суфлякія.

арифметик — німфеток — патетик (?)

УРОБОРОС — прадавній символ вічності, Змій, що кусає власний хвіст.

БАФЕМЕТ — у найстаріших літературах образ ідола чи диявола з жіночим тілом і бородатою чоловічою головою.

МАФЕДЕТ — давньоєгипетський лев зі змієподібною шиєю.

ЛЯЦЕРТІНА — дво- або чотиринога вугреподібна химера середньовічного книжкового малярства.

знайти зображення

тополі — тополева, топольна

липи — липова, липна

Початок серпня у Львові. Спека. Будинки і хідники горять Мало води. Іржа, запах. Ми пили дуже багато вина. Переходили з мансарди в мансарду. Прокидалися не від трамваїв, а під голубине туркотання. Щоночі я сам роздягав Її до сну. Вино було здебільшого червоне. Всі казали, що алжирське. Пахло землею і це в ньому подобалося: глина, холод. Сходи жахливо рипіли, коли ми вночі повертались у мансарди. Одного разу на сходах: пенсіонер у військовому-трофейному френчі поверх майки. Кілька разів вистрелив нам услід, але схибив: не ті роки. У Максовій майстерні була книга, яку слід читати лише справа наліво, перегортаючи сторінки кінчиком свяченого ножа. Після прочитання кожної сторінки треба вголос проказати дев’ять молитов. Якось я застав над тією книгою Її. Тримала в руці склянку з червоним вином і читала книгу без дотримання приписів. Сказала, що то непоганий роман, трохи старосвітський і нудний саме настільки, наскільки мусить бути нудною добра література. Я майже силоміць відірвав Її від книги і більше ніколи не приводив у Максову майстерню. Потім деякий час ми мешкали на Погулянці. Там я знайшов озеро.

У справі Мюнхена: тел. 23-77-15

«Фірма» — 4600 ам. дол.

Янечек — 310 ам. дол.

«Фінанси і Добробут» — 2500 ам. дол.

ЛДП-Банк — 7000 ам. дол.

Куля — 500 ам. дол.

Цуйковський — 2100 н. марок.

СП «ТЕНТ-М» — 780 ам. дол.

Юра — 450 н. марок.

Пирогів — 1500 шв. франків.

Адвокатура — 1500 ам. дол.

Крохоборов — 530 фр. франків (70 я віддав ще у квітні!)

«Вампір-імпорт» — 900 ам. дол.

(без врахування лічильника)

Ахмед (Абдурахман) — 1200 ф. стерлінгів.

«СОЛОВЕЙ-траст» — З З 3 5 ам. дол.

МП «Блеф» — 1000 ам. дол. +1000 н. марок (повертати ієнами)

Усього: 27 730 ам. дол.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

від цих арифметик

Also, треба казати Бош, а не Босх. У Берліні: вдруге. У Відні бачив «Несення хреста». Тепер «Йоан Богослов на Патмосі». Рудий хлопчина з пером і книгою. Читання апокаліптичних прикмет. Богоматір з малим Ісусом (лівий верхній кут, у небі, світляна капсула — Бош!). Дерево з птахами. Липа? Будь-яке дерево — липа. Порушення перспективи таке відверте, що від самого тільки дерева повний і вічний кайф. Лівий нижній кут — знову птах (ніби сокіл). Ангел на пагорбі. Блакитне з білим. Посередник. Вісник. Багато води і далеких човнів. Хочеться бути там. У місті над водою. А ця почвара в окулярах! Тролль? закований у панцер? хвіст-саламандра? Демон. Дізнатися більше про братів і сестер Вільного Духа. Зелень, вохра. Плащ: біле, рожеве, червоне. Близько до тексту. Предмети, розкладені на землі. Один предмет? Уважність. Нам посилають знаки. Ми не готові.

хрипну — невсипну — випну — сліпну (!) — скрипну

Виявляється, в Мюнхені вони теж мають когось. НЕВБЛАГАННИЙ СЦЕНАРІЙ.

кількість перехожих мюнхенців з волоссям фарбованим на зелено або червоно зростала з кожною годиною мого перебування Серед таких смараґдово-пурпурових ундін навіть сімдесятирічні бабеґи не становили надмірної рідкості Зимові дерева були обсипані ліхтарями Вечірніми електричками подорожували Маври і Паяци а сонми Янголиць у стилі панк перепурхували з однієї кнайпи до іншої слідом за Чортами і Римськими Легіонерами Поза тим загальна атмосфера була достатньо спокійною аж ніяк не криміногенною і саме тому на мій погляд не зовсім святковою

З РОЗДІЛОВИМИ ЗНАКАМИ КРАЩЕ

Дописати історію з Паваротті у Віденській опері — для «Ідеї»

Текст оголошення: «Екстравагантний чужинець високого зросту шукає самотню баварку з традиційною кухнею для спільного святкування фашінґу[50]. Вію не більше сорока. Розмовляю італійською. Де ти, моє кохання?»

Це буде знак.

А якщо котрась і справді відгукнеться?

Я пропонував їй поїхати зі Львова Чудово знав, що Вона не погодиться. Заради мене ж таки. «Що там робитимеш серед своїх румунів?» У Чортополі: їй не сподобалося. Я довів діло до кінця. Все показав: запустіння, перекопані вулиці, гори димлять, сірчаний рудник, дев’ять місяців на рік падуть дощі. Старі будівлі розсипаються самі собою. Збираючи над колією ягоди, побачила гадюку. Потім ще трьох. Так завжди: варто тільки побачити першу. Я підігрівав для Неї вино. Те саме, «алжирське». Ми ледве дотягнули той тиждень. Трохи не сварилися. Коли повернулись до Львова, я позичив у Франца ключі від його помешкання. Ми лягли просто на підлогу. Потім набрали повну ванну води. Я був без окулярів, але всю Її бачив пальцями.

липна — глип на (глип на що?)

Велика суперечка з д-ром Штайном. Кого породив Рільке? Д-ра Штайна!

Життя як спосіб користування. Це в когось було.

Ідея: тотальний переклад «Книги образів» та «Нових поезій». Рільке без шаманізму («без дураков»). За що його люблю.

плащ (куртка)

пара нових сорочок

мешти

носовички

краватки

на пошті: вислати Зої смішний пакунок

Прийняття у старій ратуші. Не забути повечеряти. Безпосередньо — нічний клуб «Казанова». Ам Плятцль.???? Але дуже добре платять.

потопельник потопельниця потопельний

Одного разу, злизуючи з її тіла смуги полуничного соку, я знайшов губами щось ніби горошинку під її шкірою, під правою груддю. Потім Вона лежала на животі, а я повільно, дуже повільно обціловував Її всю, виціловував з Неї — що? — аж нарешті Вона

липень німфеток

потопельна ріка потопельна пора

Едґар По народив Бодлера. Бодлер народив Маллярме. Маллярме народив Рільке і Валері. Рільке народив графа фон Лянцкороньскі та ще цілу армаду поетів. Валері вдруге народив самого себе. Еліота народили всі його попередники (видиме), але найбільше — сучасники (потаємне). Інша гілка росте від Рембо. Антонич казав, ніби народився від Вітмена. В лемківськім містечку Дуклі? Аполлінера народили Бертран де Борн і Жоакен дю Пре. Аполлінер — це передчасність. Розвинути.

фортеп’яно!!

Пінценауерштрассе, 15

Обов’язково відписати Еві!!!

Перевірити, чи правда, що «carnavale» по-італійськи «прощай, м’ясо».

МАБУТЬ ЗАЛИШИТИ БЕЗ НАЗВИ

Останній S-Bahn: 00.28 (від Марієнплятц).

після всіх поетик (закреслено)

після ритмомелодики арифметик (закреслено)

І все ж найкращими нашими днями були ті, коли Роман з Мартою допустили нас до свого музею. Ми приходили на ніч, коли музей вже було зачинено. Хтось із них — вони чергували порізно — приймав нас досередини. Ми вечеряли з музейного посуду і спали на музейних ліжках. Добре, що то був музей старожитносте й. О сьомій ранку (найпізніше о пів на восьму) треба було злиняти. Портшез. Вона дриґала ногою так шалено, що злетіла босоніжка. Роман застав нас. Пізніше хтось нас заклав. Романа погнали, а Марта вже не хотіла ризикувати.

ністатінова мазь!

Хто він такий, цей Н.? (закреслено)

плащ (куртка)

шкарпетки

мешти

2 — 3 нові сорочки

ЗАБАГАТО ВЕНЕЦІЇ! «щоб людність не відчувала на карку твердої руки… а венеційський карнавал був для усіх столиць недосяжним зразком переживання життя в цілій його красі та повноті».

Рільке написав вірші про Венецію в Парижі. Се новина для мене. З відстані. Якої проте нема.

Казаллеґра Даппертутто

Іноземці у Венеції. Завжди здивовані. Моцарт зустрічався з тутешніми масонами. Байрон казав закрити себе у в’язниці під свинцевим дахом (право на творчий експеримент). Гендель, Глюк (ще один?), Гайдн. Пеґґі Ґуґґенгайм. Гуїнґґнмнм. Гемінґвей. Ваґнер: упав на сходах палацу Вендрамін-Калерджі. Тіло до залізничної станції везли гондолою. Є такі похоронні. Подивитися Боша в Палаці Дожів. Зібрання сучасн. мист-ва (Далі, Мондріян, Леже, Пікассо, Шаґал, Полльок). Хочу бачити??????

ДЛЯ ВЛУЧНОГО ПОСТРІЛУ ТРЕБА:

1. Глибоко вдихнути повітря і затамувати подих.

2. Кольбу вперти у праве плече. Люфа мусить продовжувати лінію передпліччя.

3. Примружити ліве око.

4. Навести приціл таким чином, щоби ціль опинилася в пункті перетину вертикальної та горизонтальної осей у прицілі.

5. Перевірити, чи все гаразд.

6. Коротко, але широ помолитися.

7. Разом із видихом плавно натиснути на гачок спускового механізму.

8. Ба-бах!