Сестри-вампірки 1

Терор-тріо завдає руйнівного удару

Гелена сиділа на своїй улюбленій цвинтарній лавці. Навколо панувало втихомирення, і лише спів птахів і дзюрчання струмочка порушували кладовищенський спокій.

Гелена розгорнула новісінький трилер і заглибилася в читання. Звідки їй було знати, що зараз вона й сама опиниться в центрі справжнього трилера!

– Глуха тетеря, глуха тетеря, Гелена – глуха тетеря! – заволали Бенні Ліфчик, Міссі Майстер і Кілла К., які раптово з’явилися нізвідки.

У будь-якій іншій ситуації Гелена зберегла б холоднокровність, але тільки не в цій.

– Гей, каліко, де твій слуховий апарат? Ти хоч нас чуєш? А посвідчення інваліда маєш?

– Як шкода, що у мене немає з собою кавуна, а то б я!.. – знущалася Міссі Майстер.

Усередині у Гелени все кипіло, але вона й виду не подала.

– Хто вам про це розповів? – якомога спокійніше запитала вона.

– А ти сама вгадай! Близнята-монстри, еге ж!

– Ця Гелена – глуха, як пень. Бомба поруч із нею вибухне – а вона і не почує! А ще вона смердить, як свиня, рідко миється, напевно, – гугнявив Бенні, наслідуючи голос Сільванії.

Гелена, звісно, здогадувалася, що Сільванія ніколи в житті не називала її смердючою свинею, але ось те, що близнючки видали її таємницю, сумнівів не викликало. «Ноги моєї тут більше не буде!» – подумала вона і зі сльозами на очах пустилася геть з кладовища.

– Погляньте лишень на неї, вона розревілася. Фу-у, яка плакса! – закричав їй навздогін Бенні Ліфчик.