Третя рота

LXIV

Там, на заході, іще гримить битва гігантів, щоправда, фашистський гігант, коли тікав від нас, ставав все меншим і меншим, поки не обернувся на гнома під безпощадними ударами меча Червоного богатиря… Але ще ворог пручався і намагався удавати, що він не гном, а той же бронірований гігант, що топтав наші поля і серця своїми чобітьми, залитими кров'ю і мозком масових розстрілів, тортур і погромів.

Тепер міліонний месник ішов по його полях з сходу і заходу, з двох боків били фашистського звіра…

А тут, на визволеній землі нашої спільної Матері, всемогучий труд почав загоювати страшні рани…

І руїн ставало все менше, вони танули, наче сніг на сонці…

Битва за хліб кипіла на полях Батьківщини…

Ну, та це все відоме вам, дорогі читачі…

А де ж, ви скажете, Третя Рота?

А Третя Рота в моєму серці, як море в краплі його води.

І про Третю Роту ще буде мова.