Посмертні записки Браса Кубаса

Примітки

1

Лоренс Стерн (1713–1768) — англійський письменник. Найвідоміші твори — романи «Життя й опінії Трістрама Шелді» та «Сентиментальна подорож через Францію та Італію».

2

Ксав’є де Местр (1763–1852) — французький письменник, відомий своїм романом «Подорож навколо моєї кімнати» та його продовженням «Нічна експедиція навколо моєї кімнати».

3

Тора, Закон Мойсея, П’ятикнижжя Мойсеєве — перша частина ТаНаХ, або, як його називають християни, Старого Заповіту. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з «вуст» Бога. Тільки останні рядки про смерть самого пророка написала інша особа.

4

Невідкритий край (англ.).

5

Алюзія на Рене Шатобріана та його згадки про журавлів, що з Іліссоса перелітають у Африку.

6

Іліссос — грецьк. — річка в Аттиці, нині замурована у бетон. Названа на честь однойменного річкового бога давньогрецької міфології. Своє ім’я Іліссос дав одному з районів Афін — Ілісія.

7

Старовинна португальська монета.

8

Cuba — «діжка» (порт.).

9

Каламбур (франц.).

10

Камілло-Бенсо Кавур (1810–1861) — державний діяч і дипломат П’ємонту (Сардинське королівство) та Італії епохи її об’єднання. З проголошення Італійського королівства (березень 1861) Кавур став першим прем’єр-міністром Італії, однак одразу потому захворів і в червні 1961 р. помер.

11

Гай Светоній Транквілл (бл. 70–140) — римський письменник. Найвідоміша його книга — «Життя дванадцяти цезарів». Вона включає, зокрема, біографії римських імператорів Клавдія і Тита.

12

Луцій Анней Сенека (бл. 4 до н. е. – 65 н. е.) — римський філософ, письменник, політичний діяч, видатний представник стоїцизму.

13

Йдеться про історичну драму Віктора Гюго «Лукреція Борджіа».

14

Фердинанд Грегоровіус (1821–1891) — німецький історик і письменник.

15

Саламінська битва (28 вересня 480 р. до н. е.) між персами та греками. Завершилася цілковитою перемогою грецького флоту над перським.

16

Фраза з п’єси Ф.Корнеля «Сід»: «Хімена, хто б сказав? Родріго, хто б повірив?» (франц.).

17

Єзекиїл — один з юдейських пророків (VI ст. до н. е.).

18

Ювента — давньогрецька богиня юності.

19

Ніжне звертання до діток сеньйорів, аналогічне звертанню «панич, панночка». Проте як звертання часто зберігається і тоді, коли дитина виросла, її продовжують ласкаво називати Ньоньо, Ньонья.

20

Жорж-Луї-Леклерк Бюффон (1707–1788) — французький натураліст. Визнавав змінність видів під впливом довкілля.

21

Один із найвідоміших трактатів Томи Аквінського Summa Theologica.

22

Авраам — легендарний родоначальник (патріарх) єврейського народу. Його шатро стояло в Мамрійській діброві.

23

Автор вживає саме слово bolsa (торбина), а не Caixa de Pandora або Jarro de Pandora, які відповідають виразу «скринька Пандори».

24

Луцій Елій Аврелій Коммод (161–192) — давньоримській імператор, останній представник династії Антонінів, син Марка Аврелія і Фаустини Молодшої.

25

«Будинок — мій, ти маєш з нього вийти» (франц.).

26

Вільям Вордсворт (1770–1850) — англійський поет-романтик.

27

Мова йде про tanga — тканина, якою обгортаються замість спідниці.

28

Квінт Тертуліан (160–222) — видатний ранньохристиянський письменник, теолог, уродженець Карфагена.

29

Нікейський символ — «Символ віри», вироблений на першому Вселенському соборі єпископів християнської церкви Римської імперії, скликаному 325 року.

30

«Тебе, Боже, хвалимо» (лат.) — католицький гімн.

31

Йдеться про фламандські мережива, або вироби, прикрашені фламандським мереживом — різновид мережива, яке зародилося у Фландрії наприкінці XVI століття. Особливістю фламандських мережив була незвичайна тонкість виробів, оскільки фламандці володіли технологією виробництва дуже тонких ниток. Його купували всі королівські двори Європи.

32

Мануел Марія Барбоза ду Бокаже (1765–1805) — португальський поет.

33

Народний танець.

34

Так називали Жозе Антоніу да Сілва, відомого португальського комедіографа поч. XVIII ст.

35

Латинський вислів, що означає «примушує зайти».

36

7 вересня 1822 року Установчі збори в Ріо-де-Жанейро проголосили 24-літнього сина португальського короля Жуана VI імператором Бразилії під іменем Педру I. Династія Браганса правила країною 67 років і була повалена в результаті антимонархічного повстання і проголошення Бразильської республіки.

37

Іспанські звичаї!

38

Фрідріх Ґотліб Клопшток (1724–1803), німецький письменник, найвідоміший його твір — філософсько-релігійна поема в гекзаметрах «Мессіада».

39

Малюк (ісп.).

40

Алуа — освіжувальний напій з ферментованої подрібненої кукурудзи або з кукурудзяного борошна з додаванням кореня імбиру та інших прянощів.

41

Крузадо, або крузаду — португальська монета XV–XIX ст.

42

Дож Венеції — титул і посада виборного глави (дожа) Венеціанської республіки у VIII–XVIII ст. Виник у 697 р., коли Венеція входила до складу Візантії. Першим дожем став Паоло Лучіо Анафесто. Перші дожі виконували функції намісників Візантійської імперії.

43

Перші рядки «Енеїди» Вергілія: «Ратні боріння й героя вславляю» (пер. М.Білика).

44

Вергілій (порт.).

45

Блез Паскаль (1623–1662) — французький філософ, письменник, фізик, математик. Один із засновників математичного аналізу, теорії імовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики.

46

«Діяння Апостолів», 9:6.

47

Жозе I Реформатор (1714–1777) — король Португалії в 1750–1777 рр.

48

Франческа да Ріміні, знатна італійська дама, яка стала одним з вічних образів у європейській культурі. Її кохання до Паоло, брата чоловіка, та їхня трагічна доля відображені у творах літератури, живопису, музики й кінематографа, зокрема в «Божественній комедії» Данте («Пекло», пісня V). Франческа і Паоло зрозуміли, що кохають один одного, читаючи роман.

49

Йдеться про «Божественну комедію» Данте Аліг’єрі: “Неначе два бики в ярмі одному” (переклад Є.Дроб’язка).

50

Мануель Бернардеш (1644–1710) — португальський релігійний письменник.

51

Жак-Бенінь Боссюе (1627–1704) — французький католицький священик, єпископ, богослов, педагог і проповідник при дворі Людовика IV, член Французької академії.

52

Антоніо Вієйра (1608–1697) — єзуїт, знаменитий португальський проповідник, місіонер, дипломат і політик XVII ст., блискучий оратор і стиліст.

53

Кукурудзяна каша.

54

«Із цим знаком переможеш» (лат.).

55

З давніх часів кипарис вважали емблемою печалі. Кипарисові гілки клали у гробниці померлих; ними прикрашались на знак трауру в домі; кипарисові деревця висаджували на могилах.

56

Мається на увазі один з альманахів, що їх у великій кількості видавали в XIX ст.

57

«Перед самою кончиною» (лат.).

58

З франц.: «Що поробиш, монсеньйоре, то нужда».

59

«Ернані, Ернані, викради мене…» (італ.) — початок арії Ельвіри з першої дії опери Дж. Верді «Ернані».

60

Янгол і звір (франц.).

61

Прайа ду Фламенгу — узбережжя з пляжами затоки Гуанабара, що простягнулося в південній зоні Ріо-де-Жанейро.

62

Видатний твір літератури європейського Відродження, автором якого є порту­гальський поет Луїс де Камоенс (бл. 1524–1589).

63

Опера італійського композитора Вінченцо Белліні (1801–1835).

64

Доміціан (51–96) — останній римський імператор з династії Флавіїв.

65

Брахманізм — одна з найдавніших індійських релігій.

66

Ідумея (Едом) — історичний регіон у Палестині, до якого належали південь Юдеї та околиці Хеврону.

67

Філософ Панглос — персонаж повісті Вольтера «Кандід, або Оптимізм».

68

Ботокуду, індіанець одного з бразильських племен.

69

Переконай прийти (лат.). Тут: виклич бажання, намір вчинити саме так, а не інакше.

70

Тут: конче необхідним (лат.).

71

Клод-Адріан Гельвецій (1715–1771) — французький літератор і філософ-матеріаліст утилітарного напрямку; ідеолог французької буржуазії епохи Просвітництва. Під принципом Гельвеція розуміється його судження про те, що «користь (інтерес) — це природне мірило як ідей, так і вчинків».

72

Забуття

73

Часи змінюються (лат.).

74

Філопемен з Мегалополя (253–183 рр. до н.е.) — давньогрецький політик і воєначальник, стратег Ахейського союзу. За вперте обстоювання незалежності Греції був названий «останнім елліном».

75

Можливо, йдеться про такий епізод: «І їстимеш це, як ячмінного калача, і будеш пекти це на кавалках людського калу, перед їхніми очима…» (Єз. 4:12).

76

Франсуа-П’єр-Гійом Гізо (1787–1874) — французький державний діяч, дипломат, історик. Не раз обіймав міністерські посади в урядах Франції, зокрема міністра іноземних та внутрішніх справ і міністра освіти. У 1847–1848 роках був прем’єр-міністром країни.

77

Александр-Огюст Ледрю-Роллен (1807–1874) — французький політичний діяч епохи Другої Республіки; лівий республіканець (неоякобінець).

78

Спеціальна зала, де відбувається прощання з померлим.

79

Тіт Флавій Веспасіан (старший) (69–79 рр.) — римський імператор; ним був запроваджений податок на громадські вбиральні, саме від цього й виник вислів: «Гроші не пахнуть».

80

Ансельм Кентерберійський (1033–1109) — відомий католицький теолог, церковний діяч, філософ.

81

Петрополіс — місто в Бразилії, штат Ріо-де-Жанейро.

82

Йдеться про призначення 1827 року рішенням уряду Бразилії прелата Антоніо Маріа де Моура єпископом Ріо-де-Жанейро.

83

Пірей — торгова і військова гавань Стародавніх Афін.

84

Третій регулярний Орден Святого Франциска (Tertius Ordo Regularis Sancti Francisci). З 1447 року став окремою канонічно незалежною структурою. Ще має назву Терціани, або Брати Епітим’ї.