Анти

* * *

На честь богів усіх присутніх

Зібрав Бож віче на горбах,

Аби рішить, як жить в майбутнім

Родам в лісах, гаях, степах…

Дійшли всі злагоди відразу,

Як волхв[172] Савур пораду вніс,

В словах підтримавши Амазу:

— Хай рівні будуть Степ і Ліс!

І тиври, й венди, і хорвати,

І анти — звершать спілки суть,

Бо Лада — всім найперша мати,

Їй в знак всі звитяж понесуть!.. —

І кожний вічу дав обітню,

Врочисто грудку з’їв землі…

Сідало Коло в даль нелітню

І вечір, мов з утіхи, млів.

І грав Савур в торбан до змроку,

І слав слова в вечірню млу.

А ніч звіздила путь-розтоку

Гостям: тим — довшу, тим — малу…