* * *

У рівнодень загоном чвалко

Сапун і Бож, Відрад і Чер,

Пустивши в попас коней в балку,

Шукали на Росі печер.


Пройшов один день сонцю впроти,

У мандрах — другий зник вночі,

І лиш на третій в темнім гроті

Марні й голодні шукачі


Той клад ледь-ледь знайшли в кремінні,

І сили стративши, і кміт.

Блищало сім корчаг в промінні,

Як винесли їх всі на світ.


І не спочивши навіть миті,

У сакви вкинувши скарби,

Неслись в скачі несамовитім

Назад їздці через горби…

Загрузка...