У рівнодень загоном чвалко
Сапун і Бож, Відрад і Чер,
Пустивши в попас коней в балку,
Шукали на Росі печер.
Пройшов один день сонцю впроти,
У мандрах — другий зник вночі,
І лиш на третій в темнім гроті
Марні й голодні шукачі
Той клад ледь-ледь знайшли в кремінні,
І сили стративши, і кміт.
Блищало сім корчаг в промінні,
Як винесли їх всі на світ.
І не спочивши навіть миті,
У сакви вкинувши скарби,
Неслись в скачі несамовитім
Назад їздці через горби…