Анти

* * *

У Вінітара хот чимало,

А чаг — то, може, й двісті є,

Та старшить над всіма Джамала

І юна знадна Джуліє.

Недавно старшила ще Херта —

Вандалка, дар вождя шести[179],

Гордаво-мстива, зла і вперта, —

Її не міг і він знести,

А що вже хоти нарікали,

Що бідні чаги скарг несли!..

Отож, йому порадив Калло,

Як антські прибули посли,

Подарувати Херту Божу,

Як першу з хот. При ній подруг.

Приспавши дарчо пильність, може,

Так в Родні вдасться мати й слуг!

Не поскупивсь вождь готів: з ними

Дав коней, паволок, скарбів,

Провідців з мошнами[180] тугими,

Ще й сам всіх вивів до горбів…