Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

17 червня 2014 року

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

17 червня 2014 року [Нові Петрівці]

У нашому наметі вже всі познайомились. Знають, хто і де живе. Як кого звати. Який у кого характер. До кого можна підійти за порадою. А до кого — і за допомогою.

Територіально, тут різні регіони. Я і «Тин» — з Івано-Франківської області. «Камаз» — з Донецька, «Амбал» — з Макіївки, «Прапор» — з Ізяслава. Ми вибрали його старшим представником нашого намету. Дуже любить домовлятися. «Бед» — з Черкаської області. «Аксель» і «Кум» — із Бердичева.

Я дуже здружився з «Амбалом». Він мого ж віку. Весь час ходимо на спортивний майданчик і в їдальню. «Амбалом» його назвали через розміри. Вони кардинально суперечать назві. Він менший і легший за мене. Але при озвученні позивного на людей це справляє відповідний ефект.

Комунікативний клімат у наметі, одне слово, налагодився. Ніщо не віщує біди.

— Здравствуйте! А кто у вас тут старший палатки?

— Я!

— Можете мне уделить минуту своего времени?

— Да, без проблем!

Цього чоловіка бачу вперше. Що він хоче? «Прапор» виходить з намету. Не чую, про що вони розмовляють.

— Хто це був?

— «Болгарин».

— Що?

— «Болгарин». Це його позивний.

— І що, він з Болгарії?

— А я звідки знаю. Він мені не доповідав.

— Що хоче? Сигарет у нас немає. Тільки для своїх.

— Та не сигарети хоче. Проситься до нас. Хоче переїхати.

— Ти шо, дозволив йому?

— А где он будет спать?

— Пацани! У нас тут є місце! Людина нормально підійшла, попросила переїхати. Його там дістали в тій його палатці.

— А где он сейчас?

— Чекає надворі.

— Та нехай переїжджає.

— І я про те саме. Усі ж разом на війну йдемо.

— Заводи.

«Болгарин» — чоловік середнього зросту з чорним волоссям, обережно причесаним назад. Справляє враження інтелігента. Хо­ча носить куртку «Адідас». Дивний інтелігент. Ще й худий. Хо­ча вони майже всі такі.

Приніс своє ліжко і речі. У нього їх небагато. У порівнянні з деякими хлопцями, котрі тягають за собою цілі хороми різного шмат­тя, «Болгарин» — кочівник. Має тільки наплічник.

— Здравствуйте все! Меня зовут «Болгарин». Извините, если кому-то причиню неудобства. В моей палатке ночью стоит дикий храп. Это просто невыносимо. Я терпел, сколько мог. Больше нету сил. Вот и решил переехать.

— Це ти з «Прапором» говорив?

— Да. Он, с присущей ему вежливостью, разрешил мне остаться у вас. Спасибо вам за кров. Кстати, кому интересно, на мне лежит задание — сформировать гранатометный взвод. Если есть жела­ние — подходите. Буду рад побеседовать.

Нічого собі! Здивував. Гранатометний взвод. Піаніст-гранатометник. Звучить! Треба подумати над цим пізніше. Може, і справді подамся у гранатометники.

— «Пианист»! Пойдешь с нами?

— О, «Камаз»! А куди йдемо?

— На тренировку! Не тупи! Мы вчера говорили об этом.

— Вибач, забув. Іду, звісно!

— Забыл он... Давай, шевели копытами!

Щось я геть розсіяний став після обіду. Мабуть, переїв. «Амбал», «Прапор» і «Тин» уже стоять із гілками та палицями. Це своєрідна імітація автоматів. Як у дитинстві бавились.

Ідемо подалі від табору.

— «Пианист», переходи к нам. В седьмую учебную.

— Та я б з радістю, а хіба так можна?

— Ну да! Пойди, переговори со своим ротным. Как его?

— «Шульц».

— Да, с ним. Потом с нашим «Даком». Я думаю, они не будут против. Пол нашей палатки — в седьмой роте. Как говорится, собираем всех в кучу. Кучкуемся!

— Гаразд. Сьогодні спробую. Чуєш, «Камаз»! А хто нас буде тренувати сьогодні?

— Ты шо, дебил?! Никто нас не будет «тренувати». Мы сами будем тренироваться.

— Це як? Я не зрозумів...

— Не, ну ты точно дебил! Ты думаешь, мы сами не можем тренироваться? Вон «Прапор» — десантник. Ну... И ... Я! Пограничник! Служил в боевой части, кстати.

— Аааа... Ну, я ж не знав.

— Или ты хочешь сидеть на жопе ровно? Этим мы здесь занимаемся уже две недели.

— Та ні! Я тільки «за»! Будь-які тренування корисні.

— Ну вот! Это хорошо! Меня, кстати, здесь ничему новому так и не научили. Все эти их штучки с автоматами. Постоянные приседания и пробежки. Это все я уже проходил еще пятнадцать лет назад. Моложе тебя тогда был.

— А для мене тут багато нового. Я в армії не служив. Тому ходжу на всі тренування, які знайду. Вчора з «Тросом» ходили на рукопашний бій і на техніку безшумного знешкодження. Було досить цікаво!

— И ты шо, думаешь, это тебе поможет в бою?

— Зайвим не буде. В бою всяке може бути.

— Да откуда ты, б***ь, знаешь про бой? Хочешь, расскажу тебе большую тайну?!

— Давай.

— Чтоб в реальном бою дошло до рукопашного боя, нужно очень постараться. Должны кончиться патроны. Ты должен про***ть свой автомат и пистолет. Растерять на*** все гранаты и ножи. Вокруг тебя не должно быть ни камней, ни веток. А самое главное — ты должен найти такого же дебила, как ты!

— Ніколи над таким не задумувався.

— Ты подумай-подумай. Это чистейшая правда!

• Зведення новин

Керівник донецьких терористів, офіцер Головного розвідувального управління Росії Ігор Стрєлков (Гіркін) заявив, що його бойовики без військової підтримки РФ можуть протриматися не більше місяця.

«Якщо Росія не прийме термінових заходів, реально термінових, рішучих, то вони (українські військові) досягнуть успіху. Оскільки кілька тисяч навіть «ополченців», які зараз зосереджені в районі кордону з кількома танками, з кількома знаряддями, навіть з великою кількістю кулеметів і гранатометів, все одно не зможуть довго протистояти авіації, артилерії, масі танків...» — сказав Стрєлков.

• Біля с. Алексеєвське (Амвросієвський р-н, Донецька обл.) скоєно напад на спільний блокпост прикордонників і сил АТО. У результаті обстрілу з гранатомета здетонували боєприпаси, які зберігалися на блокпосту. Близько десяти силовиків отримали поранення.

Також вчинено напад на блокпост сил АТО на повороті на Червоний Лиман і на Слов’янськ. Силовики відкрили вогонь у відповідь. Втрат серед військовослужбовців немає.

Державна прикордонна служба також повідомляє, що в ході бойового протистояння загалом поранено 31 військовослужбовця, з них 11 прикордонників.

• Підрозділ сил АТО виявив на сході Луганської області велику колону бойовиків. Кількість бойовиків значно перевищувала чисельність підрозділу сил АТО.

«Бойовики відкрили вогонь. Українські військовослужбовці зайняли кругову оборону. З метою підтримки українського підрозділу в район оперативно прибув бойовий резерв сил підтримки», — повідомляє Селезньов.

За його даним, «завдяки злагодженій роботі українських підрозділів колона бойовиків понесла великі втрати, до 30 бойовиків було знищено й поранено».

• Озброєні люди зайняли будівлю прокуратури Донецька в понеділок.

• Четверо українських військових убито у селищі Металіст, що в Луганській області. Про це повідомляє журналіст «Громадського ТБ» Настя Станко з місця подій. «4 вбитих з нашого боку в боях на Металісті», — повідомляє вона в Твіттері.

• Президенти України та Росії Петро Порошенко та Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої обговорили можливе припинення вогню в зоні бойових дій.