Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

27 серпня 2014 року

• Роман Зіненко «Іловайський щоденник»

27 серпня 2014 року. Знаходячись в спостереженні, я помітив у бінокль дивні темні смуги в полі за містом. Вони розташовувалися приблизно в п’яти-семи кілометрах на захід від Іловайська й нагадували якісь короткі окопи, розташовані паралельно один одному. Придивившись уважніше, Ден дійшов виснов­ку, що це сліди випаленої землі після запу­сків реактивних установок систем залпового вогню. Трохи осторонь від цих смуг, на відстані декількох сотень метрів, розташовувалася густа «зеленка». Ден видивився сліди, що вели від випаленої землі полем у напрямку «зеленки». Мабуть, у ній приховувалися чиїсь позиції. Всі результати спостереження Ден доповідав, та я не знаю кому. Його припущення про приховані позиції підтвердилося вночі, коли по них відпрацювала артилерія. Досі для мене лишається загадкою, чиї це були позиції, і чия артилерія їх накрила, але, судячи з того, що ми тоді були в оточенні, позиції, швидше за все, були «сепарські», а відпрацювала по них наша арта.

З настанням темряви я спостерігав за спалахами та загравою, що здіймалися в «зеленці», яка вдень здалася підозрілою. Після декількох залпів та серії розривів «зеленка» почала детонувати. Мабуть, артилеристи дуже вдало вгадали з вибором цілі. Згарище вирувало кілька годин. Після того як пожежа трохи вщухла, стала помітна метушня на місці пожежі та рух транспорту.

Там же були помітні клуби пилу, що здіймалися, а потім і заграва вже ближче до міста. Схоже, чиясь артилерія відпрацьовувала всі підозрілі «зеленки» на захід від Іловайська.

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

27 серпня 2014 року

— «Камаз», ми ще довго тут будемо?

— Я не понял! Ты куда-то спешишь?

— Та ні. Чого тут будемо стирчати? Пішли до «Лєрмонтова», може, він якесь завдання придумає. Щось пожвавіше, ніж це протирання штанів.

— Он уже придумал! Сидеть здесь! Вот и сиди здесь!

Через декілька годин «Камаз» сам не витримує повільної нудоти часу. Гранатометники не сидять довго на одному місці. Ще й добровольці. Рух — наше все.

Надворі люди знову готують їжу. Ніхто навіть слова не видавить зі своєї горлянки. Мовчки проводять поглядом. Треба триматись від них подалі й бути обачними. Чує моє серце, що вони ладні продати нас навіть за кусень хліба.

Навколо багато розкиданих цеглин. Але ще вчора їх тут не було. Підіймаю голову, а дах одного з будинків геть роздовбаний.

— Що це? Нас, що, обстрілювали?

— Да! «Градом». Ночью.

— Я й не чув. Спав.

— Спал он. Надо следить за такими моментами!

Значить не причувалося. Дійсно бомбили. Добре, що вчора ми не вибрали останній поверх. Так і заснув би вічним сном.

У будинках появилися свіжі дірки у стінах. Ці сєпари нічого не бояться. Обстрілюють житлові будинки. З дітьми.

— У «Лєрмонтова» — гості. До нас приєднався «Фагот».
Ходят слухи, что нас будут выводить отсюда. И меня это очень огорчает.

— Мы в полном окружении, «Лермонтов». С мирной территории мне пишут, что вокруг россияне. Что будем делать, «Лермонтов»?

— Надо сражаться до последнего. Иного выхода не вижу.

— Нас всех убьют!

— Меня это не пугает.

Ми випадкові свідки цієї бесіди. Мовчки стоїмо. Тільки слухаємо.

— Здравствуйте, мои гранатометчики без гранатомета. Как у вас там дела?

— Да там нечего делать! «Днепр-1» остался там. Наблюдает. Ночью, правда, «Градами» накрыли, но не страшно. Только домам досталось.

— Хорошо.

— Это правда, что нас будут выводить?

— Пока это не подтвержденная информация.

— Но у нас нет транспорта. Нужно срочно искать.

— А где я вам его найду? У меня нет!

— Рядом есть гаражи. Может, в них посмотрим?

— Вы хотите их открыть?

— Ну, а как по-другому? У нас полбатальона пешком ходит.

— Смотрите. Только будьте бдительны.

Якщо ми оточені, то навіть не знаю, як поводитися. Якщо чесно, то це і не сильно засмучує. Навіть трохи бавить. Ну і що, що навколо безліч ворогів. Нам більше дістанеться. Їжа, вода і боєприпаси в нас є, щоб протриматися. Оборона, організована «Дідом», — ідеальна. Усі ворожі атаки зводяться нанівець. Хто сказав, що ми тут нещасні? Ми воюємо! І зараз треба давити ворога, поки є сили. Іншого шляху немає для добровольця. Борись, що є духу! Борись до останнього подиху! Тільки так здобувається перемога.

У школі ситуація гірша, ніж у нас. У нас ще є перерви в обороні. А там — швидкоплинний потік. Обстріл, штурм, обстріл, штурм. Знову обстріл. Усе це змішується у смертельну кашу. По рації тільки й передають про поранених і вбитих. Не знаю, як там у них з обороною. Але якщо досі школу не захопили, то значить оборона хороша.

Обставини складаються не на нашу користь. Чи значить це, що наша місія доходить до кінця? Чи вдала вона? Думаю, що навряд. Таку кількість втрат не можна назвати вдалими. Та й місто не звільнили. Але це не привід для відчаю. Я ще дихаю. «Камаз» і «Амбал» живі. Весь наш взвод боєздатний. Треба продовжувати боротьбу.

• Зведення новин

За останню добу сили антитерористичної операції убили 225 бойовиків на Донбасі та знищили деяку техніку терористів, повідомляє прес-центр АТО.

«Втрати противника — три танки, одна бойова броньована машина, дві БМ 21 «Град», чотири міномети, один автомобіль та одна установка 9А52 «Смерч» Також знищено 225 терористів», — сказано в повідомленні.

«Все це було знищено вогневим ударом артилерії по скупченню незаконних збройних формувань неподалік від населених пунктів Горлівка та Іловайськ.

• За добу в зоні проведення антитерористичної операції загинули 13 військових, 36 дістали поранення.

Про це на брифінгу в середу повідомив речник Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.

• «Відновились обстріли з боку Російської Федерації. Зокрема удар було завдано по позиціях українських піхотинців неподалік від населеного пункту Макарове», — повідомляє прес-центр АТО.

• У Донецькій області російські військові захопили кілька сіл біля Новоазовська і ведуть потужний артилерійський обстріл українських позицій.

Ситуація у районі Новоазовська залишається складною. Місто зайняте силами АТО, однак на кордоні тривають бої.

• В РНБО наполягають на тому, що військова допомога українським добровольчим батальйонам під Іловайськом надійшла.

Водночас, командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко назвав слова Лисенка неправдою.

• На Донеччині терористи обстріляли села Старобешеве, Новий Світ, Комсомольське, в результаті чого загинуло десятки мирних мешканців.

• Станом на 20:00, за інформацією Семенченка, в Кутейниковому стоїть полк десантників РФ (псковська дивізія), Новокатерінівка — ще один полк (курська дивізія).

«Вкопують танки в землю. Подвійне кільце оточення. Щойно додзвонилися комбату «Дніпра» Юрі Березі. Жодної допомоги поки немає... Щойно взяли в полон сепаратистів — колишній «Беркут».